за заг. ред. В. Ф. Антипенка

Міжнародне публічне право. Том 1

Навчальний посібник. - К. : НАУ, 2012. - 420 c.

У підручнику висвітлено колективну авторську концепцію соціологічно-правового тлумачення й систематизації міжнародного публічного права: курс поділено на чотири частини (модулі), дві перші з яких: «Загальні поняття й категорії міжнародного публічного права» та «Міжнародно-правові основи міждержавних відносин» об’єднано у першому томі; третю - «Міжнародно-правові засади міжнародної безпеки й боротьба з тероризмом» викладено у другому томі, четверту - «Міжнародно-правове регулювання міжнародного співробітництва і регулювання аерокосмічної діяльності» подано у третьому томі.

Для студентів вищих навчальних закладів.

ПЕРЕДМОВА	9
Частина I. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й КАТЕГОРІЇ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА	16
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА	17
1.1. Визначення предмета міжнародного права	17
1.1.1. Визначення терміна «міжнародне право»	17
1.1.2. Концепція «права народів» (jus gentium)	18
1.1.3. Концепція «загального міжнародного права»	20
1.1.4. Міжнародне публічне й міжнародне приватне право, концепції транснаціонального права і «lex mercatoria»	22
1.2. Система міжнародного права й інші нормативні системи	26
1.2.1. Рівні суспільних відносин світового співтовариства і рівні систем регулювання їх	26
1.2.2. Міжнародне право як відкрита динамічна концептуальна деонтологічна система	29
1.2.3. Надсистемні зв’язки міжнародного права	31
1.2.4. Основні відмінності систем міжнародного й національного права	36
1.3. Структурні елементи системи міжнародного права	39
1.3.1. Норми міжнародного права	39
1.3.2. Інститути, підгалузі й галузі міжнародного права	47
1.4. Утворення норм і джерела міжнародного права	49
1.4.1. Утворення норм міжнародного права	50
1.4.2. Джерела міжнародного права	52
1.5. Основні принципи міжнародного права	55
1.5.1. Проблема визначення статусу принципів у міжнародному праві	55
1.5.2. Характеристика основних принципів міжнародного права	57
1.5.3. Джерела кодифікації основних принципів	58
Розділ 2. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА	80
2.1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права	80
2.2. Становлення міжнародного права у Стародавньому світі	82
2.2.1. Стародавній Єгипет	83
2.2.2. Міжнародне право в зовнішній політиці Стародавньої Індії	85
2.2.3. Розвиток міжнародно-правової практики у Стародавньому Китаї	86
2.3. Становлення та розвиток міжнародного права в античному світі	87
2.3.1. Стародавня Греція	87
2.3.2. Розвиток міжнародного права в зовнішній політиці Римської держави	91
2.4. Характеристика розвитку міжнародного права в епоху Середньовіччя	93
2.5. Класичне міжнародне право	97
2.5.1. Вплив на формування класичного міжнародного права Вестфальського конгресу	98
2.5.2. Формування міжнародного права під впливом Війни за незалежність США 1776 р. і Великої французької революції 1789 р.	100
2.5.3. Характерні особливості міжнародного права кінця XIX- початку XX ст.	102
2.6. Міжнародне право після Другої Світової війни	107
Розділ 3. ДЕРЖАВА ЯК СУВЕРЕННИЙ СУБ’ЄКТ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА	111
3.1. Інститут держави в динаміці розвитку	111
3.1.1. Інститут держави в контексті розвитку цивілізації	111
3.1.2. Зв’язок форми держави зі стадійністю розвитку цивілізації	113
3.2. Складові елементи держави, інститут визнання	116
3.2.1. Загальна характеристика елементів держави	116
3.2.2. Інститут визнання в теорії міжнародного права	123
3.3. Суверенітет і міжнародна правосуб’єктність держави	126
3.3.1. Суверенітет держави	126
3.3.2. Міжнародна правосуб’єктність держави	128
3.3.3. Юрисдикція держави	129
3.3.4. Імунітет держави, її представників і державного майна	131
3.4. Міжнародне й національне право	134
3.4.1. Розвиток поглядів на співвідношення міжнародного й національного права	134
3.4.2. Способи імплементації норм міжнародного права в національні правові системи	137
3.5. Правонаступництво держав	139
3.5.1. Загальні питання правонаступництва	139
3.5.2. Конвенційне визначення поняття правонаступництва	141
3.5.3. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів	143
3.5.4. Правонаступництво щодо державної власності	145
3.5.5. Правонаступництво держав щодо державних архівів	146
3.5.6. Правонаступництво держав щодо державних боргів	146
3.5.7. Застосування принципу “tabula rasa” при правонаступництві нових незалежних держав	147
3.5.8. Актуальні питання правонаступництва України	148
Розділ 4. ІНСТИТУТ ТЕРИТОРІЇ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ	157
4.1. Загальна характеристика інституту території	157
4.1.1. Визначення і зміст інституту території	157
4.1.2. Правовий статус і режими території	158
4.2. Державна територія і державний кордон	163
4.2.1. Поняття і юридична природа державної території	163
4.2.2. Склад державної території	166
4.2.3. Територіальні аспекти державного суверенітету	173
4.2.4. Державний кордон	176
4.2.5. Юридичні підстави зміни державної території	179
4.2.6. Територія з перехідним режимом	183
4.3. Території з міжнародним правовим режимом	184
4.3.1. Відкрите море й повітряний простір над ним	184
4.3.2. Дно морів та океанів за межами національної юрисдикції	186
4.3.3. Антарктика	187
4.3.4. Космічний простір	189
4.4. Території зі змішаним режимом	190
4.4.1. Арктика	191
4.4.2. Міжнародні ріки, протоки та канали	193
Частина II. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИН	201
Розділ 5. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН	202
5.1. Предмет і зміст права зовнішніх зносин	202
5.1.1. Поняття права зовнішніх зносин	202
5.1.2. Джерела права зовнішніх зносин	203
5.1.3. Органи зовнішніх зносин держав	206
5.1.4. Політичні та юридичні підстави встановлення зовнішніх зносин	214
5.2. Право дипломатичних представництв	217
5.2.1. Загальна характеристика дипломатичних представництв	217
5.2.2. Функції дипломатичного представництва	221
5.2.3. Порядок призначення голови та членів дипломатичного представництва	223
5.2.4. Дипломатичні привілеї та імунітети	228
5.3. Консульське право	232
5.3.1. Загальна характеристика консульського права	232
5.3.2. Функції консульських установ	233
5.3.3. Встановлення та припинення консульських зносин	239
5.3.4. Консульські привілеї та імунітети	242
5.4. Право спеціальних місій	248
5.5. Дипломатичне право міжнародних організацій	252
Розділ 6. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ	257
6.1. Поняття і джерела права міжнародних договорів	257
6.1.1. Загальні положення	257
6.1.2. Кодифікація й джерела права міжнародних договорів	258
6.2. Види міжнародних договорів та їх сторони	260
6.2.1. Види міжнародних договорів	260
6.2.2. Елементи міжнародного договору	264
6.3. Процедура укладення міжнародних договорів	267
6.4. Дія договорів, їхнє застосування і тлумачення	277
6.4.1. Дія договору	277
6.4.2. Зобов’язання дотримуватися положень договору	280
6.4.3. Тлумачення договору	282
6.5. Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів	284
6.5.1. Умови дійсності та недійсності договору	284
6.5.2. Припинення або призупинення дії міжнародних договорів	286
Розділ 7. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ІНШІ ІНСТИТУЦІОНАЛІ-ЗОВАНІ ФОРМИ МІЖДЕРЖАВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА	290
7.1. Історія розвитку інституціолізованих форм міждержавного співробітництва	290
7.1.1. Витоки інституціалізованих форм міжнародного співробітництва	290
7.1.2. Інституціалізація міжнародних конференцій і міжнародних органів	293
7.1.3. Гаазькі Конференції миру 1899 і 1907 років	297
7.1.4. Версальсько-Вашингтонська договірна система	298
7 1.5. Утворення ООН та її системотворчий вплив на міжнародне право і світовий порядок	299
7.2. Предмет і зміст права міжнародних організацій	304
7.2.1. Загальна характеристика права міжнародних організацій	304
7.2.2. Правові основи діяльності міжнародних організацій	307
7.2.3. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних міжурядових організацій	314
7.2.4. Органи міжнародних організацій	324
7.2.5. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях	325
7.3. Універсалізація міждержавного співробітництва, система ООН	327
7.3.1. Універсалізація міждержавного співробітництва	327
7.3.2. Система ООН	328
Розділ 8. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ	348
8.1. Відповідальність у міжнародному праві	348
8.1.1. Визначення обсягу й змісту міжнародно-правової відповідальності	348
8.1.2. Міжнародно-протиправні діяння держав	354
8.1.3. Кодифікація норм міжнародної відповідальності	357
8.2. Розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів у міжнародному праві	366
8.2.1. Історія становлення принципу	366
8.2.2. Юридичний зміст принципу мирного розв’язання спорів	373
8.2.3. Поняття «міжнародний спір»	376
8.3. Міжнародно-правові засоби мирного вирішення спорів та їхнє інституційне забезпечення	379
8.3.1. Розв’язання спорів ООН та іншими міжнародними організаціями	379
8.3.2. Засоби мирного врегулювання спорів відповідно до статті 33 Статуту ООН	386
8.3.2.1. Дипломатичні (рекомендаційні) засоби	386
8.3.2.2. Звернення до установ, що виносять обов’язкові для сторін рішення (арбітраж і судовий розгляд)	393
8.3.3.3. Звернення до регіональних органів і домовленостей	409