Міжнародне публічне право. Том 1
1.5.1. Проблема визначення статусу принципів у міжнародному праві
Принципи є одним із основних елементів будь-якої концептуальної системи - адже саме принципи визначають логіку організації і впливу концептуальної системи на об’єктивну реальність.
Принципи права - це ті ціннісні й організаційні основи, на яких право формувалося і впливало на життя суспільств, відносини в межах яких воно регулювало. Саме ті звичаєві норми, що «правильно» регулювали найважливіші суспільні відносини, й дотримання яких незмінно виправдовувало себе впродовж тривалого часу, і ставали принципами - звичаєво-правового, релігійно-правового, етико-правового чи політико-правового регулювання. Розвиток законодавчих функцій держави призвів до кодифікації багатьох звичаїв і, насамперед, тих, що розглядалися в суспільстві як принципи і регулювання суспільних відносин.
Найвидатніші системи регулювання суспільних відносин, якими стали давньоіндійське, давньокитайське, юдейське чи римське право, продовжуючи самостійне життя й після загибелі суспільств, що їх створили, породили нову форму життя правових принципів: вони стали застосовуватися як «визнані цивілізованими націями» основи цивілізованого регулювання відносин між суб’єктами різного походження й соціального статусу, зокрема між кланами й племенами, поліетнічними військовими ордами, торговими гільдіями, орденами, зрештою, монархами і «самоврядними 5 націями». Таким чином, загальні принципи права почали регулювати міжнародні відносини.
Отже, для міжнародного права, як відносно молодого відгалуження від масиву правових систем національного, конфесійного чи цивілізаційного походження - загальноправові принципи є засобом постійного взаємозв’язку й підтримки фундаментальної змістової єдності з цими та іншими системами регулювання суспільних відносин.
У процесі формування норм міжнародного права принципи виконують роль фундаментальних положень, на основі яких створюються конкретні норми. На думку І. І. Лукашука, принципи міжнародного права виражають і охороняють комплекс загальнолюдських цінностей, зокрема таких, як мир, співробітництво і права людини. Саме вони формують ідейну основу функціонування й розвитку міжнародного права і є підґрунтям міжнародного правопорядку та критерієм міжнародної законності. На універсальному рівні в міжнародному праві діють принципи-норми найзагальнішого характеру. З іншого боку, їх доповнюють різноманітні масиви спеціальних принципів, як, наприклад, принципи «найбільш сприятливої нації» чи національного режиму, кодифіковані, відповідно, у ст.ст. 1 і З ГАТТ.
Таким чином, ведучи мову про принципи міжнародного права, ми повинні пам’ятати їхнє потенційне різноманіття й доктриналну спірність чи навіть невизначеність окремих їхніх категорій. Сама назва підрозділу виявляє проблемне питання: чи виділити дише «основні принципи міжнародного права» як імперативні норми міжнародного права, на яких будується вся його сучасна система, чи розглядати принципи міжнародного права широко (sensu lato), охоплюючи і загальні, і основні, і спеціальні.