• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне публічне право. Том 1

2.2. Становлення міжнародного права у Стародавньому світі

Сучасна наука вказує на те, що зародження міжнародного права відбувається в період, коли держави ще не сформувалися. Додержавний період розглядається як стадія виникнення й становлення відносин між об’єднаннями, що не досягли рівня держав (протодержави, вождизму), і між якими склалися так звані протоміжнародні відносини, які є несистематичними й локальними. Характерною рисою розвитку міжнародного права в цей період є зародження таких його інститутів, як договірне та посольське право, право війни. В основі їхнього розуміння лежали релігійно-міфологічні уявлення стародавнього світу.

Про систематичні міжнародні відносини стародавніх держав можна говорити починаючи з кінця III - початку II тис. до н. е. Особливістю цих відносин було те, що вони розвивалися, насамперед, там, де зароджувалась цивілізація. Це були долини великих рік: Тигру і Євфрату, Нілу, Хуанхе, Інду, а також узбережжя Східного Середземномор’я. Найдавнішою пам’яткою міжнародного договірного права вважається «Стела коршунів» (3100 р. до н. е.) - угода між правителями міст Лагаш і Умми, викарбувана на базальтовому стовпі, яка підтверджувала існування та недоторканність кордонів між територіями цих міст-держав і зобов’язання мирно вирішувати спори між ними шляхом арбітражу.

Джерела міжнародних відносин та їхній вплив на становлення інститутів міжнародного права можна простежити на прикладі становлення інституту династичних шлюбів як чинника мирного зближення племен, що призвело до виникнення певних правових норм і викликало потребу укладання міжнародних договорів. Водночас із виникненням інституту династичних шлюбів учені вказують на зародження таких форм обміну, як: 1) подарунки; 2) обмін (двосторонні угоди); 3) розподіл (за згодою і з волі лідера групи); 4) обкладання податками. Інститут дарунків є важливим засобом налагодження зносин між народами, а в деяких випадках і єдиним засобом їхнього спілкування.

Відбувається поділ міжнародних відносин на офіційні та неофіційні. Явище нейтралітету стає стабільним чинником міжнародних відносин. Саме на етапі вождизму завершується формування звичаїв та обрядів, що заклали основу міжнародно-правових договірних норм і правових звичаїв.