Міжнародне публічне право. Том 1
2.1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права
Традиційно вивчення міжнародного права розпочинається з розгляду його історії, під час якого висвітлюється проблема зародження, становлення та еволюції міжнародного права, формування самого поняття «міжнародне право», з одного боку - як певної галузі права, з іншого - як науки.
Спроби висвітлення всіх цих питань призвели до виникнення найрізноманітніших теорій і концепцій у міжнародно-правовому вченні. Дотепер немає однозначності в розв’язанні питання про походження поняття «міжнародне право», виникнення, джерела міжнародного права та періодизацію його історії.
В історії міжнародного права зазвичай виділяють два основних історичних види: традиційне або класичне і сучасне міжнародне право, а сама історія розглядається як еволюційний поступ від першого до другого. Поступово міжнародне право постає одним із найважливіших факторів забезпечення стабільності міжнародного життя.
Дослідження історії виникнення та становлення терміна «міжнародне право» засвідчує, що в різних регіонах і в певні часи використовуються різні терміни. Численні автори зійшлися на тому, що сучасне «міжнародне право» є перекладом з римського jus gentium («право народів») і не зовсім точно відображає сутність міжнародного права.
Сучасний термін «міжнародне право» з’являється завдяки діяльності англійського філософа Є. Бентама (1748—1832), який поширив думку про те, що право між народами більш чітко відображає термін «міжнародне право» (inter national law). Але й новий термін критикувати науковці й до сьогодення продовжуються пошуки більш точного й повного терміну. Французький дослідник XX ст. Н. К. Дінь пише, що термін «міжнародне право» ближче до ідеї права між державами, а «право народів» має більш широкий діапазон права спільного для людей.
Що стосується визначення міжнародного права, то за період від Цицерона й дотепер вчені запропонували понад 1000 визначень. В Г. Буткевич умовно поділяє дослідників на дві групи: одна група вчених наполягає на тому, що це - система юридичних норм, створених визнаними й уповноваженими на те суб’єктами міжнародного права, які регулюють відносини між ними. Інша вважає, що міжнародне право - це сам процес прийняття й утілення в життя владних рішень.
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення, розвитку та періодизації історії міжнародного права завжди було проблемним і ускладнювалося існуванням значних прогалин у сфері його дослідження. На сьогодні серед концепцій виникнення міжнародного права і його періодизації ми можемо виділити чотири основні ідеологічні напрями: нігілістичний, етатичний (особливо в його марксистсько-ленінському варіанті), християнський і ліберально-демократичний. Аналіз їхніх основних положень засвідчує, що нігілісти будують свої доведення, аби заперечити існування міжнародного права, марксисти - щоб довести, що міжнародне право формується там і тоді, де з’являються держави, християни, що воно зароджується в лоні християнської церкви, ліберали-демократи, що Це право виникає в період ренесансу й буржуазних революцій у Європі.
Нині найпопулярнішими теоріями походження й періодизації міжнародного права є: міжнародно-договірна, етатична (державницька), концепція суспільно-економічної формації, різні види нормативно-соціальних концепцій.
Послідовники міжнародно-договірної теорії поєднували виникнення права з укладенням угод. Найдавнішу історію пояснення походження міжнародного права подає державницький підхід у межах етатичної теорії, згідно з яким це право виникло для регулювання співробітництва держав, а позаяк у стародавній період не було держав та, відповідно, міждержавних відносин, то не виникало й потреби у міжнародному праві. Існує точка зору, згідно з якою міжнародні відносини в стародавній період існували, але через несистематичний, нестабільний і ситуативний характер не виникало необхідності в їхньому правовому регулюванні.
Для прихильників нормативно-соціальної теорії походження природного права спільним є акцентування уваги на появі й роз
витку норм міжнародного права, які, на їхню думку, виникають там і тоді, де постає суспільство. У розвитку міжнародного права вони виділяють кілька періодів: первіснообщинний, регіонального міжнародного права, права «цивілізованих» та інших народів, універсального міжнародного права і, зрештою, етап загального визнання й застосування міжнародного права. Проте сучасні наукові досягнення дають підстави для критики цієї концепції через відсутність у ній періоду вождизму.
У даному підручнику використовується наближена до традиційної періодизація історичного розвитку міжнародного права, зокрема: 1) міжнародне право стародавнього світу, який розпочинається із додержавного періоду вождизму; 2) міжнародне право античного світу; 3) міжнародне право епохи Середньовіччя; 4) класичне міжнародне право і 5) сучасне міжнародне право.