• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне публічне право. Том 1

4.3. Території з міжнародним правовим режимом

Міжнародна територія (або міжнародна територія загального користування, за висловом Л. Д. Тимченка) - це простір, на який не поширюється суверенітет або юрисдикція будь-якої держави. Вона визначається також як територія, що належить усім. Територіями з міжнародним режимом вважають простори, розташовані за межами державних територій. Вони не належать жодній державі окремо, а знаходяться згідно з міжнародним правом у загальному користуванні всіх держав. У межах міжнародних територій загального користування існують різні правові режими, які визначають порядок діяльності суб’єктів міжнародного права з метою освоєння та використання їх. Особливістю міжнародно-правового режиму територій загального користування є те, що вони використовуються (Антарктика, небесні тіла) чи резервуються для використання (Світовий океан) винятково задля мирних цілей.

До міжнародної території традиційно відносяться:

• відкрите море й повітряний простір над ним;
• дно морів та океанів за межами національної юрисдикції;
• Антарктика;
• космічний простір, включно з Місяцем та іншими небесними тілами.