• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне публічне право. Том 1

3.5.5. Правонаступництво держав щодо державних архівів

Віденська конвенція 1983 р. визначає, що державні архіви держави-попередниці є сукупністю документів будь-якої давнини й різновиду, розроблених або придбаних державою-попередницею впродовж всієї її діяльності, які на момент правонаступництва держав належали державі-попередниці відповідно до її внутрішнього права і зберігалися нею безпосередньо або під її контролем як архіви з будь-якою метою. Основні правила правонаступництва державних архівів такі:

1) перехід державних архівів здійснюється відповідно до територіального принципу;

2) перехід державних архівів відбувається без компенсації;

3) правонаступництво держав не стосується архівів третіх держав, які знаходилися на території держави-попередниці і які не належать останній відповідно до внутрішнього права;

4) обов’язок держави-попередниці забезпечити цілість і неушкодженість державних архівів.

Під час розділення держави, відділенні або переданні частини території держави іншій державі, частина державних архівів держави-попередниці, необхідних для нормального управління цією територією, або яка стосується винятково чи переважно такої території, переходить до держави-наступниці. На прохання держави-наступниці і за рахунок останньої, вона може одержати додаткові державні архівні документи, пов’язані з інтересами переданої території.

За умови об’єднання держав архіви переходять до новоствореної держави-наступниці.