• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне публічне право. Том 1

4.3.4. Космічний простір

Ґрунтуючись на тому, що міжнародне співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору буде сприяти розвитку взаєморозуміння та зміцненню дружніх відносин між державами й народами, відповідний міжнародний договір від 27 січня 1967 р. наділив статусом міжнародної території космічний простір, включно з Місяцем та іншими небесними тілами.

Космічний простір, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, відкритий для дослідження та використання всіма державами без жодної дискримінації на основі рівності і відповідно до міжнародного права, з умовою вільного доступу в усі райони небесних тіл (ст. 1 Договору про принципи діяльності держав щодо дослідження і використання космічного простору, включно з Місяцем та іншими небесними тілами від 27 січня 1967 p.). Космічний простір не підлягає національному привласненню.

На Місяці та інших небесних тілах забороняється створення військових баз, споруд та укріплень, випробовування будь-яких типів зброї та проведення військових маневрів, але при цьому допускається використання військового персоналу в наукових чи інших мирних цілях, а також не забороняється використання будь-якого устаткування чи засобів, потрібних для мирного дослідження Місяця та інших небесних тіл (ст. IV).

Держави-учасниці Договору несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, незалежно від того, чи здійснюється вона урядовими органами, чи неурядовими юридичними особами (ст. VI). Кожна держава, яка здійснює чи організує запуск об’єкта на міжнародну територію цього типу, а також держава, з території чи установок якої здійснюється запуск об’єкта, несе міжнародну відповідальність за шкоду, завдану такими об’єктами чи їхніми складовими частинами на Землі, у повітряному чи космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, іншій державі, її фізичним чи юридичним особам (ст. VII).

Збережено принцип відкритого моря щодо положення, згідно з яким держава, до регістру якої занесено об’єкт, запущений у космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об’єктом і над будь-яким екіпажем цього об’єкта під час знаходження їх у космічному просторі, зокрема й на небесному тілі. Таким же чином гарантується й право власності (ст. VIII). Держави, що провадять діяльність у космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, взяли на себе зобов’язання інформувати Генерального секретаря ООН, громадськість і міжнародне наукове співтовариство про характер, хід, місця та результати такої діяльності (ст. XI).

За усієї важливості відмінностей у правовому режимі розглядуваних вище видів території можна виділити загальні типові риси міжнародної території:

1) регулювання статусу її лише міжнародним правом;

2) унеможливлення будь-яких форм національного привласнення території, включно з проголошенням на них суверенітету;

3) відкритість для дослідження та використання всіма державами без будь-яких обмежень;

4) рівність прав держав у дослідженні та використанні цієї території;

5) вільний доступ до всіх районів цієї території;

6) використання в мирних цілях;

7) поєднання при використанні цієї території національних інтересів з інтересами підтримання міжнародного миру й безпеки, розвитку міжнародного співробітництва;

8) збереження відповідної національної юрисдикції над об’єктами, що знаходяться в межах цієї території.