• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне публічне право. Том 1

7.1.3. Гаазькі Конференції миру 1899 і 1907 років

Важливим кроком інституціалізації ідей міжнародного миру та безпеки стали дві «Конференції миру» 1898 р. і 1907 р. у Гаазі. Ініціатива їхнього скликання офіційно належить російському імператору Миколі II, за активного сприяння видатного юриста-міжнародника Ф. Мартенса. Микола II сформулював актуальну й донині мету конференцій: зупинити «гонку озброєння», а кошти, що йдуть на мілітаризацію, спрямувати на розв’язання нагальних соціально-економічних питань. Дві конвенції «Про мирне врегулювання спорів між державами» (1899) і «Про недопустимість збройного забезпечення виконання економічних зобов’язань» (1907) започаткували основи сучасної підгалузі міжнародного права - права мирного врегулювання міжнародних спорів, а також сформулювали два сучасних основних принципи міжнародного права: мирного вирішення спорів та незастосування сили й погрози силою. Конференції проголосили й інституційно забезпечили процес мирного вирішення спорів, створивши Постійну палату міжнародного третейського суду (фактично, списки арбітрів і правила формування ^аРбітражів) і міжнародні комісії з урегулювання спорів.

Діалектичний характер історії у другому десятилітті XX ст. змінив домінування ідеології миру, що панувала в Європі під час конференцій, на домінування ідеології війни. Перша світова війна на деякий час перекреслила зусилля Гаазьких конференцій миру. Проте певні їхні здобутки знайшли застосування ще під час війни: договори про дотримання правил і звичаїв війни та акти, що забороняли деякі особливо небезпечні й варварські засоби ведення війни. Ідеї Гааги відродилися в післявоєнних міжнародних політико-правових відносинах.