Міжнародне публічне право. Том 1
3.5.7. Застосування принципу “tabula rasa” при правонаступництві нових незалежних держав
Після Другої світової війни принцип рівноправності й самовизначення народів, закріплений у Статуті ООН, став одним із основних принципів міжнародного права. Це активізувало в 1960— 1970 pp. процес набуття незалежності колоніальними й залежними територіями.
Нова незалежна держава - це держава-наступниця, територія якої безпосередньо перед моментом правонаступництва держави була залежною територією, за міжнародні відносини якої була відповідальна держава-попередниця. Загальне правило правонаступництва таких держав щодо договорів полягає в тому, що нова незалежна держава не зв’язана будь-яким договором і не зобов’язана ставати його учасником винятково тому, що в момент правонаступництва держави цей договір був чинним щодо території, яка є об’єктом правонаступництва. У цій нормі закріплено принцип звичаєвого міжнародного права “tabula rasa”, який означає, що нова незалежна держава не пов’язана договорами, укладеними колишніми державами.
Правонаступництво таких держав щодо багатосторонніх угод може здійснюватися шляхом повідомлення про статус цієї держави як учасника будь-якого багатостороннього договору, який у момент правонаступництва держав був чинним на території, що є об’єктом правонаступництва. Якщо в договорі існують умови про необхідність згоди всіх інших держав на приєднання нової держави, то така згода потрібна.
Правонаступництво щодо двосторонніх угод має погоджувальний характер, адже двосторонній договір вважається чинним між новою незалежною державою й іншою державою-учасницею, якщо вони про це домовилися, або якщо має місце мовчазна згода.