Черепанова С.О.

Філософія родознавства

Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 460 c.

У книзі в контексті гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти розглянуто буття людини у просторі культури, поняття "рід — покоління", духовність родинного середовища, цінності національної культури, традиційну родинну обрядовість українців, форми збереження історичної та родової пам´яті, теоретичні аспекти генеалогії, методи дослідження Родоводу.

Розраховано на широке коло читачів. Книга буде цікавою студентам закладів освіти педагогічного, гуманітарного, технічного профілю різних рівнів акредитації, викладачам, фахівцям у галузі національного виховання, педагогіки, культурології, всім, кого цікавить духовне піднесення власного Роду, а відтак — України.

Передмова. Актуальний досвід національного виховання
Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти
Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ
1.1. Рід — покоління у соціокультурній традиції
Поняття "міф" і "міфологія"
Основні категорії міфів
Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.
Функції "культурних героїв" і "культурних героїв-деміургів".
Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам´яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).
Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.
Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.
Українознавчі джерела про "рід" і "покоління" (В. Даль, Б. Грінченко, П. Чубинський).
Поняття "генеалогічне покоління", "когорта", "умовне, або гіпотетичне покоління", покоління "розстріляного відродження", "шестидесятників", "політичне покоління".
Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.
1.2. Соціум як культуротворчість
Різновиди життя, властиві соціуму.
Чинники культурності українського народу (Д.Антонович).
Історичні складники української культури.
Взаємозв´язок індоєвропейської та праслов´янської культурної спільності.
Походження української сім´ї (М. Грушевський).
Тавро руси
Християнство у розвитку Київської Русі.
Собор св. Софії (XI ст.) у Києві.
Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"
Митрополит Андрей Шептицький про українську християнську родину.
Функції покуті в українській оселі.
Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).
Тип української родини.
Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.
Дім як духовне осердя української культури.
Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1. Цінності національної культури
Аксіологія як наука.
Основне питання теорії цінностей.
Перша літописна згадка назви "Україна".
Зміст термінів "українознавство", "україністика", "україніка".
Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.
Поняття "етноцентризм".
Етнічні стереотипи.
Знакові особливості української культури.
Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.
Функції духовних цінностей.
Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.
Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.
2.2. Народна педагогіка
Родинне середовище, ознаки його духовності.
Поняття "пестування".
Виховне значення природи.
Усна народна творчість.
Прикмети, погода та господарська діяльність.
Загадки.
Дитячий фольклор і дитяча субкультура.
Відмінності між казкою, легендою і новелою.
Основні типи казок (В. Міллер, В. Вундт, А. Аарне) у східнослов´янському фольклорі та їх побутування в Україні.
Морфологічний аналіз казки (В.Пропп).
Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).
Ознаки спільності казки
2.3. Народне мистецтво
Основні види українського народного мистецтва.
Геометричний і природний орнамент.
Анімалістичні орнаментальні мотиви.
Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.
Орнаментація в українському народному мистецтві.
Основні форми декоративного мистецтва в Україні.
Народна картина "Козак Мамай".
Петриківський розпис
Витоки української вишивки
Мартинівський скарб
Символіка орнаментації та кольорів писанки.
Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.
Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ
3.1. Витоки народної обрядовості
Поняття "обрядовість".
Трансформація космогонічних уявлень трипільців.
Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".
Зображення "чаклунок" у культурі енеоліту та неоліту.
Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.
Род — Святовит — Збруцький ідол.
Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).
Зимовий цикл народної обрядовості: Корочун-Різдво; Сніп-Дідух-"Рай".
Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).
Вертепна вистава.
Весняний цикл обрядовості.
Символіка обрядовості Великодня.
Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.
Символіка сонця-колеса в обрядовості Купала.
3.2. Весілля
Правові засади і норми регулювання шлюбних відносин в Русі-Україні.
Ідея родючості та весільна обрядовість.
Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".
3.3. Народини
Ідея "зерна родючості", світосприйняття та пластика трипільців.
Символіка Сабатинівського святилища.
Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.
Передумови народження здорової дитини.
Негативний вплив на здоров´я дитини куріння, вживання алкоголю, наркотиків батьками, передусім вагітною жінкою.
Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.
Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".
"Сімейний кодекс України" про обов´язки і відповідальність батьків за виховання дітей.
3.4. Поховання
Символіка "світового дерева" у контексті міфологічної моделі світу.
Культ смерті в ацтеків і майя.
Традиційна побутова культура та поховальні звичаї (інгумація, кремація).
Еволюція праслов´янської поховальної обрядовості.
Тризна у давніх слов´ян
"Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.
Смисл хреста у християнстві.
Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").
Смерть і безсмертя у християнстві (інших релігіях).
Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.
Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ´ЯТІ
4.1. Українські імена і прізвища
Філософський аналіз імені, річ та ім´я (О. Лосєв).
Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).
І. Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.
Характерні складники українських імен.
Традиції ім´янаречення в Україні.
Джерела творення українських прізвищ.
Законодавчі акти, які регулюють надання імені, прізвища, зміну імені, прізвища в Україні.
4.2. Соціалізація поколінь. Повноліття
Поняття "соціалізація".
Освіта і соціалізація особистості.
Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.
Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.
Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.
Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").
Повноліття - сучасна форма соціалізації молоді, набуття прав, обов´язків і відповідальності громадянина та людини.
Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ
5.1. Теоретичні аспекти генеалогії
Поняття "генеалогія".
Теоретико методологічні підходи до вивчення генеалогій цілісний, системний, комплексний.
Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).
Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).
Початки історичної генеалогії наших предків.
Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).
Перші зображення княгині Ольги в мистецтві.
Груповий портрет родини Ярослава Мудрого (собор св. Софії у Києві).
Герби українських земель.
Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.
Історичні традиції державної символіки незалежної України.
5.2. Методи дослідження Родоводу
Поняття "метод".
Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.
Цілісність біографії (П. Флоренський)
Універсальність "Я—Ти зв´язку" (М.Вубер).
Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб´єкт-суб´єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.
Програма родознавчих досліджень. Педагогічний досвід.
Педагогогічний досвід.
ПІСЛЯМОВА
Використана література