• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія родознавства

Ідея "зерна родючості", світосприйняття та пластика трипільців.

Ідея зерна, насіння як початок нового життя просякає трипільську пластику середнього і пізнього періодів. Тодішні жіночі фігурки (на відміну від зображень дебелих жінок періоду палеоліту)— це переважно стрункі діви з ледь окресленими грудьми і подекуди з ознаками початків вагітності. Тут давня ідея зерна втілена у новій формі. На животах деяких фігурок зображено відбиток зерна чи рослини (колосок?), інколи магічний рисунок — чотири квадрати з крапками у кожному з них (символ поля з насінням?) або дві змії, що охороняють живіт молодої матері. Мимоволі виникають асоціації з християнським божеством родючості, оскільки діва-мати, Богородиця, нерідко зображалась так, що на її животі показано ще не народжене дитя — Ісус Христос. У Давній Русі культ Богородиці злитий з місцевим культом рожаниць. Очевидно, трипільські статуетки юних матерів були одними із ранніх попередниць християнської Богородиці, які втілювали ідею незмінного круговороту життя, ідею родючої сили зерна. Магія родючості полів і магія людської родючості органічно пов´язані. Численні зображення оголених жіночих татуйованих статуеток характерні для трипільської культури. За етнографічними дослідженнями XIX— XX ст. аграрна магія є значною мірою статева магія (Рибаков, 1981, с. 47—48, 178).

Дослідники вбачають зв´язок жіночих статуеток з аграрною магією у наявності зерен і борошна в складі глиняного тіста (Бібіков, 1951).

Релігійно-магічне поєднання ідеї зерна і родючості вирізняє символіку ранньотрипільських поселень, відкритих на теренах України.ьної обрядовості європейських народів. Окремі дослідження розглянули особливості родильних звичаїв і обрядів за регіонами України, зокрема Київщини (Кузеля, 1906), Гуцульщини (Онищук, 1910; Шекерик-Доників, 1918) та ін.