Філософія родознавства
Джерела творення українських прізвищ.
Дослідники виділяють основні джерела творення українських прізвищ:
— імена;
— назви місця проживання чи погодження;
— назви постійного заняття (професії);
— індивідуальні ознаки певного носія прізвища (фізичні, психічні та ін.).
Власні імена становлять основу творення 10—20 прізвищ. Від імені Андрій виникло понад 20 прізвищ (Андрієнко, Андрієвський, Андрусів), від імен Григір, Михайло, Семен, Яків — понад 50 прізвищ, від імені Іван — понад 130 прізвищ.
Назви місцевого населення ("полтавець", "поліщук") згодом закріплювалися за нащадками як родові прізвища.
Успадковувалися прізвища, утворені від назви ремесла (Бондар, Кравець, Гончар, Коваль, Муляр), професійної діяльності (Книжник, Музика, Співак, Кобзар). Зв´язки предків із церковним життям засвідчують прізвища Владика, Попович, Паламар (Редько, 1969).
Прізвища, які виникають в Україні у другій половині XVIII ст., виявляють соціальне розшарування суспільства; приналежність до козацької верхівки (Гетьман, Сотник, Хорунжий) або до адміністрації (Писар, Староста, Десятник), що з часом фіксується у родинних прізвищах. Відомі цікаві дослідження імен за козацькими реєстрами (Остапі, 1989).
На основі дослідження метрик усіх сіл північних схилів західних Карпат, за матеріалами Йосифінського поземельного кадастру 1787—1788 pp., укладено "Словник прізвищ галицьких лемків XVIII сторіччя". Аналіз цих джерел ще раз засвідчує приналежність лемків до українського народу, арґументовано спростовуючи теорію "волоської колонізації*" Карпат (Красовський, 1993).
Недавно з´явився ґрунтовний історико-етимологічний словник — наукове дослідження прізвищ закарпатських українців (Чучка, 2005).
Інколи, внаслідок певних вчинків людини, її ім´я набуває загального значення. Відомі вислови "геростратова слава", "лаври Герострата", "геростратове діяння" означають ганебну славу, здобуту в будь-який спосіб аж до злочину чи руйнування пам´яток культури. Ця загальна назва походить від імені мешканця Ефесу — Герострата (грец. Herostratos). За легендою, Герострат, прагнучи слави, у 356 р. до н.е. (у ніч народження Александра Македонського) підпалив знаменитий храм Артеміди у м. Ефесі.
Інший вислів — "піррова перемога" — походить від імені Шрр (лат. Pyrrhus; 319—272 до н.е.; з 306 —- цар Епіра). Він прагнув створити велику державу в системі елліністичних держав на Заході Середземного моря, подібно до створеної на Сході Александром Македонським. Використовуючи війну між державами, Шрр ціною величезних втрат отримав перемогу при Аускулі (279 до н.е.).
Натомість загальне ім´я Меценат означає опікування літературою, культурою, мистецтвом. Заможний представник етруського роду Меценат Г. Цильний (помер у УПІ ст. до н.е.) не обіймав державних посад, був наближений до імператора Августа, матеріально підтримував молодих поетів (Вергілія, Горація, Пропеція).
З новими досягненнями у галузі сучасної медицини пов´язано ім´я першої клонованої вівці Доллі (названа на честь американської співачки Доллі Партен).
Проте інколи вибір імені дитини підтверджує ігнорування національних традицій. На початку XXI ст., наприклад, в Індії новонароджених хлопчиків батьки назвали іменами Ленін і Сталін.
Часто вибір імені здійснюється під впливом рекламних брендів. Так, у США з´явилися імена Шевроле (марка авто), Курвуазьє (назва коньяку); в Росії — ім´я Ягуар (марка авто).
В Росії (Москва) батько ініціював таке ім´я для свого сина: Боч РВФ 260602. Російське тлумачення імені означає: "Биологический объект человек, рода Ворониных-Фроловых, рожденный 26 июня 2002 года". Відповідно виник правовий прецедент і, як наслідок, — проблеми з реєстрацією імені новонародженого.
Поширюються імена героїв серіалів чи видань (наприклад, хлопчикам надають ім´я Гаррі Поттер),
В Україні, наприклад, появилися імена Кіплінг (Житомир); в Івано-Франківську батьки дали синові ім´я Ісус Христос; у Львові батьки назвали первістка Ангел.
Законодавчі акти, які регулюють надання імені, прізвища, зміну імені, прізвища в Україні.
"Прізвище та ім´я надаються людині при реєстрації її народження. Прізвища — родове найменування особи, яке разом з особистим ім´ям індивідуалізує людину" (Юридичний словник, 1983).
Юридичні питання, пов´язані з наданням імені або змінами імені та прізвища, регулює законодавство України, зокрема "Кодекс про шлюб та сім´ю України" (1994), "Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянства України, прізвищ, імен, по батькові" (1994), "Сімейний кодекс України" (2004).
Згідно з "Сімейним кодексом України" (2004), прізвище дитини дається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть надати дитині подвійне, утворене внаслідок з´єднання їхніх прізвищ (ст. 145). Дитину називають за згодою батьків. Ім´я дитини, народженої жінкою, котра не перебуває у шлюбі, у випадку відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір´ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько (ст. 146).
Правильне написання імені дитини, прізвища, по батькові важливе при отриманні паспорта громадянина України, що має правове і соціально-культурне значення.
Варто пам´ятати, що у наданні імені своєрідно простежується національна самосвідомість, отже — духовний діалог поколінь Роду.
Проблемно-пізнавальні завдання
1. Проаналізуйте зв´язок речі й імені (за О. Лосевим).
2. Поясніть сутність імен як духовних форм культури (за П. Флоренським).
3. Як впливали на вибір імені язичницькі уявлення, звичаєве право, обставини народження дитини?
4. Назвіть характерні складники українських імен.
5. Які запозичення властиві українським іменам, згідно з історичними культурними зв´язками і регіонами проживання?
6. За якими традиціями надаються імена в Україні?
7. Назвіть джерела творення українських прізвищ.
8. Які законодавчі акти регулюють надання імені, прізвища, зміну імені, прізвища в Україні?
9. За якими традиціями надаються імена у Вашій родині?
10. Чи знаєте Ви походження Вашого імені, прізвигца?
Список рекомендованої літератури
Белей Л. Ім´я дитини в українській родині. — Ужгород, 1993.
Коваль А. Я. Життя та пригоди імен. — К., 1988.
Лосев А. Ф. Имя. Избранные работы / А. Ф. Лосев (сост., общ. ред. и вступ.: ст. с. V—XXI А. А. Тахо-Годи). — СПб., 1997.
Масенко Л. Т. Українські імена та прізвища. — К., 1990.
Редько Ю. К . Довідник українських прізвищ. — К., 1969.
Сімейний кодекс України. Офіційний текст . — Л., 2004. (Ст. 53,113,135,145—149).
Скрипник Л. Г. Дзятківська Н. П. Власні імена людей: Словник-довідник. — 2‑е вид. — К., 1996.
Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців: Істори-ко-етимологічний словник. — Л., 2005.