• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія родознавства

Вертепна вистава.

Вертепна вистава виразно поділяється на дві частини: релігійну та світську (трагічну і комічну). Це виявляє зв´язок з колишньою академічною виставою, що складалася з серйозної частини й інтермедій.

Розігрувалась вертепна вистава у гарно оздобленому з дерева або картону двоповерховому будиночку (скриньці завбільшки 1,5 х 1.5 х 0,5 м), який носили колядники. Драматичну основу вертепу становить легенда про народження Ісуса Христа і знищення царем Іродом 40 тис. вифлеємських немовлят. Вистава складалася з двох частин — дій.

Перша частина (на верхньому поверсі) відображала традиційний євангельський сюжет: про поклоніння народженому Христові пастухів і царів-волхвів, про деспотизм царя Ірода (за що Смерть стинала йому косою голову).

Друга частина (світського характеру) виконувалася на нижньому поверсі й була слабо пов´язана з попереднім сюжетом (лише чорт грав у двох діях). З-поміж персонажів діяли Дід і Баба, уніатський священик, селянин Клим з козою, шинкар-еврей з жінкою, шляхтич з полькою і слугою та ін.

Головний і обов´язковий персонаж другої частини — Запорожець, герой, що перемагає всіх ворогів (він навіть більший від інших ляльок). Запорожець у великому монолозі розгортав історію народно-козацького визвольного руху. Різноманітний склад персонажів своєрідно відтворював структуру і соціальні протиріччя тогочасного українського суспільства. На зміст другої частини вистави (так званої світської вертепної драми) суттєво впливала усна поетична творчість.

У вертепних виставах переважають мотиви соціального характеру, народне світострийняття. Найдавніші тексти вертепної драми збереглися з другої половини ХУЛІ ст. (Со-кирницький вертеп, 1771); у XIX—XX ст. записано редакції Новгород-Сіверського (1874), Славутинського (1897; 1928), Батуринського (кінець XIX ст.), Хорольського (1928), Куп´янського (1937) текстів.