• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія родознавства

Зміст термінів "українознавство", "україністика", "україніка".

Науковці простежили еволюцію понять "українознавство", "україністика", "україніка" (Дашкевич, 1994), етно-топонім "Україна" й етнонім "українці" (Макарчук, 1994), назву "Україна" в контексті українського історичного фольклору (Мороз, 1994).

За висновком дослідників, термін "україністика" лише у науково-педагогічному розумінні (українська лінгвістика, плюс літературознавство, плюс фольклористика) виник на зламі XIX—XX ст., коли за українською соборною нацією остаточно утвердився (частково також у міжнародному вжитку) етнонім "українці". Термін "україністика" (відповідно "україністи") виник за аналогією з термінами "германістика", "романістика", "русистика" і набув значного поширення у 30-х роках XX ст. Помітних політичних переслідувань він не зазнавав, хоча у міжвоєнній Польщі (1918—1939), коли етнонім "українці" заперечувався в офіційному слововживанні (застосовували, зокрема у шкільній практиці, в антиукраїнській публіцистиці терміни "Rusin","ruski", "vel rusinski jezuk"), це не могло не відбитися на діапазоні вживання термінів "україністика", "україніст". Стосовно використання в науковій і повсякденній мові, то найперспективнішим "нині виявляється термін "україністика" (похідне — "україністи"), що охоплює комплекс із частини гуманістичних, переважно філологічних дисциплін. Межі застосування терміна вимагають уточнення. "Українознавство" (і похідне — "українознавець") як термін, характерний для додержавного існування української нації, не позбавлений дискримінаційного відтінку, хоча й закріплений політизованою традицією, поступово відходить у минуле, зберігаючи дотепер значення тимчасового паліативу. Семантичне поле застосування терміна нечітке. Немає обґрунтованих причин змінювати значення терміна "україніка", який і надалі слід застосовувати для визначення сукупності чужоземних відомостей і літератури про Україну, українську націю, українські проблеми (Дашкевич, 1994).