Філософія родознавства
Поняття "метод".
Осмислення буття роду зумовлюють певні методи. У філософському розумінні метод (грец. methodos — шлях дослідження або пізнання, теорія, вчення) — це спосіб побудови й обґрунтування системи філософського знання; сукупність прийомів практичного і теоретичного освоєння дійсності. За поширеною класифікацією, методи поділяються на філософські та спеціально-наукові. Філософські методи дослідження — універсальні, вони опосередковуються іншими методами, які конкретизують пізнання певного напряму науки (предмета). Наприклад, історизм як універсальний метод розробляється філософією і своєрідно відбивається в різних науках, у тому числі генеалогії. До універсальних методів належать також спостереження, бесіда, анкетування тощо. Загальнонаукове значення для генеалогічних досліджень мають такі методи: порівняння, аналіз і синтез, ідеалізація, узагальнення.
Метод пов´язаний з методологією (від метод і грец. logos — слово, поняття, знання), яка становить систему принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему. З розвитком виробництва, техніки, мистецтва, науки і культури методологія постає предметом спеціальної теоретичної рефлексії (пізньолат. reflexes— обернення назад), формою якої є передусім філософське осмислення принципів організації і регуляції пізнавальної діяльності, виділення у ній умов, структури і змісту знання та шляхів, що ведуть до істини. Так, Геракліт "багатознання" протиставляв розуму як способу пізнання діалектики світобудови — всезагального логосу, відмінного від численних ненадійних знань, отримуваних через "гадки", легенди та ін.
Проблеми методу і методології розробляли Сократ, Платон, Аристотель. За Сократом, першочергове значення має діалектична природа мислення, спільний пошук істини у процесі зіставлення різних уявлень, понять, їх порівняння. Цікаво, що вчення про перехід від непевних уявлень до виразних загальних понять Сократ розглядав як метод удосконалення мистецтва жити.