• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія родознавства

Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

Певні функції виконували давньослов´янські волхви-жерці. Наприклад, "хмарогонителі" впливали на "погоду", "чародії" здійснювали магічні дії з водою за допомогою спеціального посуду — "чари", "потворники" (знахарі) займалися своєю сферою діяльності. Окремо діяли так звані кощунники — своєрідні волхви-"ідеологи", які складали і виконували "кощуни" (це слов´янське слово грецькі автори перекладали словом міф). Центральний персонаж кощун — Кощій, представник "кощного", потойбічного, мертвого, "зимового" царства. Він полонив дівчину і тримав упродовж періоду зимового змертвіння природи. Позитивний герой убивав Кощія і визволяв дівчину; влада зими припинялась, природа пробуджувалась, і наставав новий землеробський цикл. Давньослов´янська міфологія виразно землеробська: Лада і Леля — типово землеробські божества, Сварог і Ко-локсай мають справу зі землеробськими знаряддями праці (плуг), Кощіїв "полон" триває впродовж "мертвого" землеробського сезону (зими) тощо. Саме тут джерело зародження антеїзму як однієї з визначальних рис слов´янської (отже, давньоукраїнської) світоглядної ментальності (Бичко, 1994).