Філософія родознавства
Основні типи казок (В. Міллер, В. Вундт, А. Аарне) у східнослов´янському фольклорі та їх побутування в Україні.
Існують різні підходи до класифікації казок, проте ця проблема і дотепер залишається відкритою.
Класифікацію казок за трьома групами — казки з чарівним змістом, казки побутові, казки про тварин — запропонував російський дослідник В. Міллер (1848—1913), котрий очолював історичну школу фольклористики. Його класифікація певною мірою збігається з класифікацією міфологічної школи, за якою виділяються казки міфічні, про тварин і побутові.
Німецький вчений В. Вундт у дослідженні "Психологія народів" виділив сім розрядів казок: міфологічні казки-байки, чисті чарівні казки, біологічні казки і байки, чисті байки про тварин, казки "про походження", жартівливі казки і байки; моральні байки.
Одним з перших уклав "Покажчик казкових типів" (1910) фінський фольклорист А. Аарне (1867—1925). За його класифікацією, чарівні казки охоплюють такі категорії мотивів: чарівний супротивник; чарівний чоловік (дружина); чарівне завдання; чарівний помічник; чарівний предмет; чарівна сила або вміння; інші чарівні мотиви. Американський фольклорист С. Томпсон суттєво поглибив порівняльний аналіз казок (1913) і загадок (1918). Згодом цей науковий досвід подекуди використав російський дослідник М. Андрєєв у виданні "Порівняльний покажчик сюжетів. Східнослов´янська казка" (1979).