• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія родознавства

Програма родознавчих досліджень. Педагогічний досвід.

Програма опитування дає змогу зібрати дані про чотири покоління сім´ї: діти — наймолодше покоління, батьки — друге, бабусі й дідусі — третє, прабабусі й прадідусі — четверте.

Дослідження родоводу поєднує два етапи: підготовчий (опитування родичів, збирання біографічних даних про рід, сім´ю) й аналітичний (відбір і узагальнення інформації).

На підготовчому етапі пошукова діяльність здійснюється у формі прямого спілкування. Біографічне опитування переважно орієнтоване на отримання різних відомостей з життя людини і не стосується її особистісних якостей. Відбувається безпосереднє спілкування, розмова-діалог із старшими представниками родини. У передаванні та сприйнятті інформації важливе значення мають усна мова, емоції, почуття, емпатія (англ. empathy — співпереживання, співчуття). Характер і повноту інформації суттєво зумовлюють міжпоколінні й міжособистісні стосунки. Така інформація переважно суб´єктивна, тому її варто використовувати як допоміжну до відповідних родинних документів, що об´єктивно засвідчують перебіг життя і діяльність представників роду.

Дослідження здійснюються за умов планового перебігу навчально-виховного процесу, викладання "Української та зарубіжної культури" у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації та форм власності.

Про результати науково-пошукової діяльності з історії і традицій власних родин студенти доповідають на культурологічних читаннях (групових, потокових, факультетських, між навчальними закладами) під назвою "Родовід — духовний діалог поколінь". Читання в окремих групах проводяться у формі круглого столу. У процесі підготовки один-два студенти узагальнюють стан досліджень родоводу в групі. Виступають ті, котрі зібрали інформацію про найбільшу кількість представників роду. Два-три студенти реферують літературу з проблем молодої сім´ї. У читаннях беруть участь гості: батьки студентів, які перебувають у шлюбі понад 10— 20 років, юристи, медики. Практика проведення таких читань засвідчує їхню доцільність і виховне значення для студентської молоді. Читання між навчальними закладами готуються заздалегідь, з цією метою утворюється ініціативна група студентів.

Дослідження родоводу і культурологічні читання започатковано у Дрогобицькому державному педагогічному інституті 9 березня 1992 р., коли перед викладачами м. Дрогобича виступили студенти першого курсу фізико-матема-тичного факультету: Леся Броницька, Галина Мазур (дослідили сім поколінь роду), Наталя Торган (шість поколінь), Лариса Бібікова, Ігор Петрик (п´ять поколінь), у родині студентки Наталії Пирог збереглися записи до 12 коліна. На потокових культурологічних читаннях 11 травня 1992 р. (третій курс факультету іноземних мов) особливу увагу привернула доповідь студента Володимира Соколовського. Працюючи в архівах, він зібрав інформацію про своїх предків до 11 коліна.