• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія родознавства

Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб´єкт-суб´єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

Суб´єкт-суб´єктні відносини реалізуються у діалогічних формах педагогічної взаємодії. Це:

— співтворчість суб´єктів навчально-виховного процесу в системі "педагог — студент";

— пріоритети особистісно орієнтованого, культуровідпо-відного (національна культура) і полікультурного (світова культура) навчання;

— заохочення і підтримка ініціативи студентів у виконанні родознавчих досліджень;

— консультації для студентів та їхніх батьків з метою залучення останніх до науково-пошукової діяльності з дослідження родоводу.

За суб´єкт-суб´єктних відносин об´єктом пізнання для людини постає інша людини, що відповідно впливає на становлення індивідуального (студент, котрий досліджує родовід) і колективного (сім´я, родинне середовище) суб´єктів діяльності.

Спілкування і діяльність — дві сторони цілісного процесу діалогічної взаємодії, який реалізується в субкультурі родинного середовища, функціонуванні етно-соціокультур-них вартостей у часі й просторі.

Згідно з пропонованою програмою, для виконання родознавчих досліджень необхідно:

1. Провести бесіду зі старшими поколіннями родини. Записати:

— прізвище, ім´я, по батькові предків і нащадків по лінії батька (зберігається прізвище) і матері;

— дати їх життя, місце народження (поховання);

— вірування;

— родинні свята, обряди (весілля, народний, поховання);

— традиції харчування, рецепти повсякденних і святкових страв;

— види народного мистецтва, ремесла якими володіли предки;

— професію й освіту предків;

— родинну колискову, родинну пісню, колядки, щедрівки;

— родинні легенди, оповіді.

2. Використати достовірні дані про родину:

— документи генеалогічного характеру та приватно-публічного змісту: метрики, свідоцтва, довідки, посвідчення, дипломи, майнові акти, розпорядження тощо;

— архівні джерела (за бажанням).

3. Проаналізувати й узагальнити зібрану інформацію:

— упорядкувати альбом родинних світлин;

— відтворити генеалогічну схему роду;

4. Скласти родинний літопис (у довільній формі). Назвати:

— найстарших представників роду (за датами життя);

— скільки поколінь охоплює зібрана інформація (окремо за лінією батька та матері);

— традиції наслідування чоловічих і жіночих імен;

— особливості родинної обрядовості за регіонами проживання;

— наслідування освіти у родині, скільки поколінь мають вищу освіту і яку;

— наслідування професії у родині, наявність родинної династії;

— чи відзначаються у родині День Матері, День Повноліття (якщо так — описати).