Філософія родознавства
Цілісність біографії (П. Флоренський)
Як зазначав П. Флоренський, сім´я виражає прагнення й ідеали того народу, до котрого належить, а особистість постає типовим представником сім´ї, тому дослідження діяльності окремих сімей, окремих особистостей обов´язкове і необхідне для правильного осмислення і критики історії, оскільки окремі факти та події утворюють історичне ціле. Риси подібності родичів, кров, тобто видимі форми — явища невидимого роду, носії родової енергії, а не сам рід (хоча вони його символізують), рід і його види — це сутності, які проступають у всіх представників роду, що зумовлює значення родичів для вічності. Певне ціле становить біографія як розгортання внутрішнього різномаїття і ритму особистості. Образ людини, її моральне обличчя можливо пізнати через єдиний закон її життя, від колиски до могили, тобто через функціонування у часі. Яким би не був розквіт особистості, він лише символічно натякає на ціле, а не відміняє її зростання і спад. Кожен вік сам по собі, а не лише стосовно завтрашнього, виражає чотиримірну повноту особистості, тому жоден вік не відміняється іншим. Окремі періоди і дні нашого життя біографічно найвідповідальніші та найхарактерніші. Однак ми і сьогодні, і завтра, і післязавтра живемо заради цілісності, яка жодним днем не вичерпується і водночас кожним днем символічно ознаменована. Біографія і має відтворити цілісність особистості. Біографічний синтез відображає зв´язаний хід всього розвитку життя, охоплює дитинство, юність, зрілість, старість — усі віки в їхній сукупності. Тому важливо відтворити життя особистості в її головному цілому — духовності. Біографічний портрет має завдання показати надчасову єдність особистості. В онтологічній площині — це вся людина за все її життя — безцінне у кожній миттєвості (Флоренський, 2000).