Соціологія культури
Юрій М.Ф.

Соціологія культури

Навчальний посібник. - К: Кондор, 2006. - 302 c.

У підручнику висвітлюються становлення і розвиток соціології культури, її основні концепції і поняття. Основою цій праці є розгляд процесу сучасного культурного переходу — різкої зміни ролі культури в житті сучасного суспільства. Як культура в цілому є багатогранним та багатошаровим явищем, так і підручник із соціології культури не може не бути вступом до міждисциплінарного дослідження. Хоча в центрі уваги постійно залишається соціологічний підхід і соціологічна проблематика, в книзі дається уявлення про інші дисципліни, які вивчають культуру, використовуються елементи етнології, етнографії, культурної і соціальної антропології, історії і філософії культури, філософії історії, історичної і соціальної психології. Все це підпорядковується одному завданню — поясненню того, яку роль відіграє культура в конструкції суспільства і в сучасних соціокультурних змінах.

Підручник розрахований для студентів і аспірантів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних наук.

Багато цікавого матеріалу подається для вчених і спеціалістів, які розробляють гуманітарну проблематику, а також для широкої читацької аудиторії.

Вступ 
Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання 
1.1 О. Конт як основоположник соціології 
1.2. Репрезентативна культура 
1.3. Об´єктивізм 
1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму 
1.5. Дві соціології 
1.6. Визначення ситуації 
1.7. Соціальна феноменологія 
1.8. Життєвий світ 
1.9. Когнітивна мікросоціологія 
1.10. Пізнання як творчість світу 
1.11.Соціологічне поняття культури 
1.12. Логіка й історія повсякденності 
1.13. Кінцеві ділянки значень 
1.14. Механізм повсякденної типізації 
1.15. Три трактування історизму повсякденності 
1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності 
Розділ 2. Особистість як засновник "себе" і суб´єкт культури 
2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід" 
2.2. Підходи до вивчення відносин "особистість — культура" 
2.3. Загальна характеристика культури 
2.4. Людина — семіотична істота 
2.5.Становлення античної особистості  
2.6. Вплив особистості на культуру 
2.7. Становлення особливості середньовічної особистості та суб´єктності 
2.8. Конституювання середньовічної особистості і суб´єктивності в працях Августина 
2.9. Ренесансна особистість 
2.10. Рефлексія поняття "особистість" у роботах І.Канта 
2.11. Криза європейської культури, особистості та суб´єктивності 
2.12. Езотерична особистість 
2.13. Від сучасної особистості та суб´єктивності до особистості "можливої" 
Розділ 3. Інтерсуб´єктивність культури та інтердієвість культури 
3.1. Інтерсуб´єктивність соціокультурної реальності 
3.2. Інтертекстуальність культури 
3.3. Культура як "диференційована єдність" 
3.4. Багатомірність саморефлексії культури 
Розділ 4. Буття людини в культурі 
4.1. Інституціоналізація життєвого досвіду 
4.1.1. Життєві світи людини: єдність і специфіка 
4.2. Значеннєвий універсам 
4.3. Життєве середовище й екологія людини. Поняття і структура життєвого середовища. Екологічна структура. 
4.3.1. Простір і час життєвого середовища 
4.4. Праця в житті людей. Природничо-наукове пояснення еволюції праці людини 
4.4.1. Культурно-соціологічне пояснення співвідношення "людина — праця" 
4.5. Гени і мозок. Інформаційна ємність людини 
4.5.1. Соціальне і наукове знання. Істина, омана, правда і неправда 
4.6. Про природу любові і сакральності 
4.6.1. Людина сексуальна. Сексуальна культура 
4.7. Насильство як засіб домінування і панування 
4.7.1. Політика: ідеологія і практика 
4.8. Природа і механізм гри 
4.8.1. Класифікація ігор. Тенденції розвитку 
4.9. Смерть як екзистенціальний і культурний феномен 
4.9.1. Життя після смерті: досвід досліджень 
4.9.2. Життя як опір смерті 
Розділ 5. Ритуал — символ — міф 
5.1. Ритуали і ритуалізм 
5.2. Ритуали і соціальні інститути 
5.3. Визначення ритуалів 
5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали 
5.5. Типи і функції ритуалів 
5.6. Rites de passage 
5.7. Що таке символ? 
5.8. Сучасна символізація 
5.9. Міфологічна символізація 
5.10. Міф як жттєва реальність 
5.12. Міф: енергія і функції 
5.13. Національний міф 
5.14. Життєвий світ 
Розділ 6. Ідеології 
6.1. Модерн і традиція 
6.2. Конкретне розуміння власності 
6.3. Абстрактне розуміння власності 
6.4. Співпросторовість та сучасність 
6.5. Земля як власність 
6.6. Структура ідеологій  
6.7. Свобода, рівність, братерство 
6.8. Конкретна свобода 
6.9. Свобода в "лівому" дискурсі 
6.10. Правові ідеології 
6.11. Парадокс світового інформаційного порядку 
6.12. Консервативне рішення? 
Розділ 7. Традиція — канон — стиль 
7.1. Поняття стилю 
7.2. Стиль, традиція, канон 
7.3. Радянський політичний канон 
7.4. Ідея життєвої форми 
7.5. Життєві форми в Шпрангера  
7.6. Життєвий стиль і Lebensfuhrung 
7.7. Стильова диференціація 
7.8. Що таке моностилізм 
7.9. Категорії моностилістичної культури 
7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури 
7.11. Категорії полістилістичної культури 
7.12. Нові культурні моделі 
7.13. Культурні інсценівки 
7.14. Культурний фундаменталізм  
Розділ 8. Культура і соціальна структура 
8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність 
8.2. Вертикальні класифікації 
8.3. "Модерністський проект" 
8.4. Марксизм і модернізм  
8.5. Модернізм у вивченні соціальної структури 
8.6. Екскурс: українська реідеологізація 
8.7. Критика модерністського підходу до вивчення нерівності 
8.8. Нові диференціації 
8.9. Нові диференціації і диференціюючі фактори в Україні 
8.10. Соціальний розподіл стилів 
8.11. Нова парадигма соціоструктурного підходу 
Розділ 9. Прикордонні галузі пізнання соціокультурної динаміки. Постмодерн 
9.1. Плюральність життєвого світу людини 
9.2. Неоднорідність соціокультурного простору 
9.3. Концепція децентрованої (розщепленої) особистості 
9.4. Нова повсякденність 
9.4.1. Віртуальне і реальне  
9.4.2. Постмодерн і час 
9.4.3. Соціальність прийдешньої епохи 
9.5. Ідеологія постмодерну 
Висновки 
Література