• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Соціологія культури

1.7. Соціальна феноменологія

Австрійський філософ і соціолог Альфред Шюц (1899-1959), який багато років працював у США, цілком прийняв соціологічну програму Макса Вебера. При цьому він поставив перед собою ціль "доповнити" Вебера — створити теоретико-пізнавальне обґрунтування веберівської розуміючої соціології. Перша і, мабуть, найбільш значна книга Шюца так і називалася: ´Значеннєва будова соціального світу: Вступ до розуміючої соціології". Однак Шюцу не вдалося збудувати фундамент "за" Вебером; його концепція стала іншою (причому істотно іншою) версією розуміючої соціології, хоча і близькою до веберівської.

Шюц у своїх працях виходив з ідей феноменологічної філософії Едмунда Гуссерля, зокрема його концепції "життєвого світу" як сфери дорефлексивного, безпосередньо пережитого досвіду. Шюц відповідно до ідей Гуссерля шукав у життєвому світі джерела і підґрунтя всіх стабільних систем взаємодії, усіх великомасштабних соціальних структур, що традиційно є предметом дослідження соціологів. Він так само, як і інші прихильники розуміючої соціології — Мід , Гофман та інші, а насамперед як Макс Вебер, не міг просто прийняти на віру уявлення про об´єктивність цих структур; він прагнув розібратися, як відбувається становлення цієї об´єктивності в ході процесів, що відбуваються у життєвому світі, тобто в ході найпростіших людських взаємодій.