• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

3.5.1. Поняття допиту та його види

Найбільш поширеним і найбільш складним способом отримання доказів є допит. Цій слідчій дії як на досудовому слідстві, так і в суді відводиться значна частина часу.

Допит — де слідча дія, за якої слідчий, дізнавач, прокурор, суддя (суд) у процесі спілкування отримує від допитуваної особи (свідок, потерпілий, обвинувачений, підозрюваний, підсудний, експерт) інформацію про обставини події, яка розслідується, та про інші факти, що мають значення для встановлення об´єктивної істини і забезпечення правильного застосування закону.

Метою допиту є отримання повних та об´єктивних показань про обставини події, яка розслідується. Ці показання є джерелом доказів, а фактичні дані, які в них містяться, — доказами.

Предметом допиту є коло обставин, які стосуються події злочину: факти, що викривають чи виправдовують обвинуваченого (підозрюваного); наслідки злочинних дій; а також обставини, які сприяли вчиненню злочину.

Залежно від джерела одержання інформації можна виділити такі види допиту: допит свідка, потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного, підсудного, експерта. Залежно від віку особи, яка допитується, це можуть бути допити дорослих або неповнолітніх.

За послідовністю проведення і змістом допит може бути: первинним (допит, який проводиться вперше); повторним (коли після первинного допиту виникають сумніви у достовірності свідчень або з´являються дані, які свідчать, що допитуваний не дав повних показань про відомі йому обставини); або додатковим (коли в процесі основного допиту не були з´ясовані які-небудь обставини, що мають значення для справи). За суб´єктом проведення допит може поділятися на допити, які проводяться слідчим, дізнавачем, прокурором, суддею (судом).

Допит, за загальним правилом, проводиться віч-на-віч із слідчим, але в окремих випадках, передбачених у КПК, він може проводитись за участю захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, лікаря або батьків неповнолітнього та інших осіб з числа передбачених у відповідних нормах кримінально-процесуального законодавства.

Окремим різновидом допиту є допит при проведенні очної ставки (зводини віч-на-віч).