• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

3.4.3. Тактика обшуку

Слідчий, враховуючи раніше отриману інформацію (про місце та об´єкти обшуку; про особу, у якої буде проводитись обшук), повинен психологічно бути готовим до відповідної поведінки підозрюваного під час обшуку: маскування, приховування ним предметів, які треба виявити та вилучити; його розрахунок на недосвідченість, гидливість, почуття жалю, відсутність уваги з боку слідчого та інших учасників обшуку.

Слідчому необхідно фіксувати реакцію особи, у якої проводиться обшук (та інших присутніх, наприклад членів його сім´ї), на деякі дії слідчого: зокрема неадекватне реагування, занепокоєння у зв´язку з наближенням слідчого до певних місць, де може бути влаштований тайник, заховані предмети, які розшукує слідство, тощо

Після прибуття на місце (приміщення будівлі, офіс, ділянка місцевості) слідчий починає обшук з пред´явлення особам, які займають відповідне приміщення (особі, у якої проводиться обшук, або членам його родини чи іншим особам, які проживають за місцем проведення обшуку), свого службового посвідчення, а також постанови або судового рішення про обшук та оголошує дані про інших учасників обшуку (понятих, спеціалістів та ін.). Встановлюються особи всіх, хто перебуває в приміщенні. Далі повідомляється мета обшуку і пропонується особі, у якої проводиться обшук, добровільно видати предмети, документи та інші об´єкти, зазначені в постанові про обшук, чи вказати місце, де переховується злочинець.

Слідчий починає проводити обшук у примусовому порядку після відмови добровільно виконати його вимоги та негативної реакції на роз´яснення хибності зайнятої обшукуваним позиції або повідомлення про отримання переваг у разі надання допомоги органам досудового слідства. До примусу належать накази слідчого («обшукуваний, займіть певне місце», «не ходіть по приміщенню» тощо), які корегують поведінку особи, у якої проводиться обшук.

Безпосередньо проведення обшуку можна поділити на три етапи: оглядовий, детальний і заключний.

На першому етапі (оглядовому) слідчий оглядає місце обшуку і визначає, чи відповідає складений раніше план проведення слідчої дії обстановці, що склалася на місці обшуку. У разі необхідності слідчий вносить відповідні корективи до плану, визначає роль кожного з учасників обшуку та порядок проведення цієї слідчої дії.

Основною і найбільш відповідальною є детальна стадія обшуку — коли безпосередньо проводиться пошук предметів, документів та інших об´єктів, зазначених у постанові про обшук. Тоді ж, залежно від мети, завдань обшуку та ситуації, яка склалася на місці обшуку, слідчий може застосовувати різні тактичні прийоми.

Це може бути суцільний або вибірковий (частковий) метод дослідження. При застосуванні першого проводиться повне дослідження всієї території або приміщення, де проводиться обшук, і всіх об´єктів, які знаходяться у ньому. У разі застосування вибіркового методу досліджується окрема частина приміщення або території. Слідчий обирає зазначений метод у випадку, коли характер об´єктів обшуку виключає можливість їх приховування у певних місцях.

Одиничний або груповий методи пошуку застосовуються залежно від кількості осіб, які проводять обшук (один слідчий, кілька слідчих або оперативних працівників). Вони можуть бути спільними (коли слідчий, наприклад, здійснює тактичну частину обшуку, а спеціаліст — забезпечує застосування пошукових засобів) або роздільними (кожний учасник обшуку діє самостійно, в рамках визначеної йому ролі).

Можуть застосовуватися паралельне і зустрічне обстеження. Паралельне обстеження здійснюється при дослідженні великого приміщення, коли кілька слідчих або оперативних працівників можуть одночасно проводити пошукові дії, не заважаючи один одному. При зустрічному обстеженні пошукові дії учасники обшуку проводять у зустрічному напрямку і після зустрічі продовжують обстеження в інших приміщеннях, на інших ділянках.

За наявності відповідних підстав (хоча чинне законодавство вимагає уникати під час обшуку не викликаних необхідністю різних пошкоджень), слідчий виправдано може супроводжувати обстеження порушенням цілісності предметів, що досліджуються (розрізувати або знімати оббивку з меблів; частково розбирати стіни або підлоги, якщо має місце обґрунтована підозра, що там є тайники, схованки тощо).

Для виявлення сховищ, де можуть знаходитися предмети, які підлягають виявленню та вилученню, слідчий може застосовувати оптичні прилади, проводити порівняння предметів або частин приміщень для виявлення невідповідності розмірів предметів або приміщень, що може вказувати на наявність тайників, схованок.

Під час обшуку в гуртожитку досліджуються місця знаходження ліжка та речей особи, яка обшукується. При цьому особам, які проживають з останньою в одній кімнаті, пропонується перевірити свої речі і з´ясувати, чи є серед них предмети, що підлягають вилученню.

На відкритій місцевості доцільно визначати кожному з учасників обшуку ділянку (сектори, квадрати), яку він повинен дослідити. Слідчий при цьому може використовувати топографічні карти, плани місцевості. Визначаються найбільш ймовірні для приховування предметів місця: дерева, кущі, дупла; місця, де на ґрунті є ознаки копання, тощо. При цьому використовуються металеві щупи, трупошукачі та інші пошукові засоби та прилади.

Під час обшуку можуть бути знайдені предмети, вилучені з обігу (наркотичні засоби, вогнепальна зброя, вибухова речовина тощо). Ці предмети підлягають вилученню, незалежно від їх відношення до справи.

За наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка перебуває у приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, що мають значення для встановлення істини у справі, обшук такої особи проводиться без винесення додаткової постанови про обшук (виїмку).

У такому разі у зазначеної особи обстежуються весь одяг, взуття та предмети, які знаходяться на ній, а за необхідності—і її тіло. При цьому обшук має проводитися особою однієї статі з обшукуваним. Вилучаються всі предмети, які розшукуються слідством (зброя, наркотичні засоби, документи тощо).

Особистий обшук проводиться також у разі: затримання підозрюваного; при взятті під варту обвинуваченого (підозрюваного); при фізичному захопленні підозрюваного, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих. У такому разі обшук також може бути проведений без винесення відповідної постанови.

Фіксація ходу і результатів обшуку здійснюється на заключній стадії проведення обшуку. Протокол є основним документом, в якому фіксуються результати обшуку. В ньому зазначається, що видано добровільно, що і де знайдено, як і де зберігалося знайдене. У разі виявлення тайника описується його місцезнаходження та вказується, як він був знайдений. Зазначається факт використання під час обшуку фотозйомки та відеозапису. Все вилучене описується в протоколі таким чином, щоб кожний предмет був індивідуалізований. Зазначається також, що передано на зберігання і кому.

В обов´язковому порядку вилучені предмети мають бути описані та упаковані (у пакет, коробку, ящик тощо). Після пакування на упаковці робиться відповідний надпис (де зазначається вміст пакета), який засвідчується підписами учасників обшуку (понятих, слідчого, спеціалістів та ін.).

Результати обшуку можуть бути додатково зафіксовані фотозйомкою, і тоді до протоколу додаються фототаблиці із зображенням місць приховання предметів, сховищ, тайників і виявлених предметів.