Криміналістика

3.3.5. Освідування

Освідування — це один з різновидів слідчого огляду. Ця слідча дія проводиться у порядку, визначеному у КПК, у разі коли необхідно виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливих прикмет, а також слідів злочину.

Нерідко при розслідуванні кримінальної справи освідування проводиться як початкова слідча дія, якщо затриманий підозрюється у скоєнні злочину. Освідування є невідкладною слідчою дією — зволікання з її проведенням може призвести до втрати доказової інформації в результаті дій особи, яка підлягає освідуванню.

За своєю сутністю освідування є оглядом, і основним його методом, як і в будь-якому огляді, є спостереження, вивчення й оцінка стану, властивостей і ознак на живому тілі. Але в процесуальному аспекті — це самостійна слідча дія, оскільки предметом освідування є не річ, як при огляді, а жива людина. Саме тому предметом цієї слідчої дії не можуть бути одяг, взуття та інші речі, які носить людина. Якщо передбачається, наприклад, наявність на одязі слідів злочину, він вилучається у процесі обшуку або виїмки й оглядається, як і інші предмети — речові докази.

До участі в освідуванні можуть бути залучені лікар, судово-медичний експерт та інші фахівці, які отримують процесуальний статус спеціаліста.

Об´єктами освідування є сліди злочину, плями, особливі прикмети й інші ознаки на тілі людини за умови к очевидності. Фактичні дані, встановлені освідуванням, фіксуються у протоколі, де зазначаються лише факти, безпосередньо сприйняті його укладачем.

За загальним правилом освідування проводиться у випадках, коли: а) немає впевненості у тому, що у особи є тілесні ушкодження; б) є побоювання, що тілесні ушкодження до моменту проведення експертизи можуть втратити характерні ознаки і це ускладнить роботу експертів; в) поряд з пошкодженнями на тілі, ймовірно виявлення інших слідів злочину або особливих прикмет. Наприклад, на тілі людини можуть на якийсь час утворитися специфічні крововиливи, які виникають у результаті дії автоматичної вогнепальної зброї під час стрільби з неї у результаті віддачі приклад вдаряє по конкретній частині тіла особи (плече, живіт тощо).

У разі прийняття рішення про проведення освідування слідчий, по-перше, вирішує, хто буде проводити цю слідчу дію: він (як слідчий) або інший слідчий, якщо це пов´язано з оглядом тіла, то слідчий може бути тільки однієї статі з освідуваною особою. Водночас слідчий вирішує питання щодо залучення до участі у проведенні цієї слідчої дії спеціалістів: лікаря (судового лікаря), криміналіста та ін. Саме участь спеціалістів у слідчій дії сприяє виявленню, закріпленню та вилученню доказів у справі. Медичний працівник посприяє при безпосередньому огляді тіла людини, при описі тілесних ушкоджень, підкаже правильне використання медичних термінів тощо. Тоді ж можна вирішити питання щодо доцільності призначення судово-медичної експертизи (живої особи) з метою не тільки виявлення наявності тілесних ушкоджень, а й визначення механізму їх спричинення та локалізації на тілі людини, давності їх спричинення та інші питання, в отриманні відповідей на які зацікавлене слідство.

Інколи виникає питання про проведення освідування всупереч волі освідуваного. Вважається, що за таких обставин освідування може проводитися примусово — ця слідча дія фактично відноситься до слідчих дій, які мають примусовий характер. Якщо, наприклад, особа вчиняє фізичний опір освідуванню, то заходи для його подолання не повинні загрожувати здоров´ю такої особи і принижувати її гідність.

За певних умов, виходячи з об´єкта освідування, судово-медична експертиза (освідування живих осіб) також може виконувати завдання освідування. За допомогою судово-медичного освідування, зокрема, визначаються деякі стани особи: алкогольне, наркотичне чи токсичне сп´яніння; вагітність тощо.

При освідуванні не можна допускати дій, що принижують гідність освідуваної особи, висловлювати репліки на адресу освідуваного, проводити огляд тривалий час, оглядати частини тіла, які оглядатися не повинні, вчиняти дії, які спричиняють біль освідуваному, тощо.

Безпосередньо освідування проводиться таким чином: усі учасники слідчої дії повідомляються про застосування звуко-, відеозапису (у випадку їх застосування); засвідчуються особа, яку будуть освідувати (за її документами), та особи, котрі беруть участь у проведенні освідування; оголошується постанова про освідування, роз´яснюються права та обов´язки учасників слідчої дії тощо. Може бути роз´яснено обов´язок не розголошувати конфіденційну інформацію; спеціалісти отримують необхідну інформацію щодо обставин події злочину (наприклад про спосіб, яким було заподіяно тілесні ушкодження).

Огляд тіла людини здійснюється за правилами слідчого огляду з врахуванням виду вчиненого злочину. Огляд починається з відкритих ділянок тіла, потім пропонується особі послідовно знімати одяг і окремо складати предмети одягу (якщо прийнято рішення про доповнення освідування оглядом одягу); оглядається тіло з верху до низу, частини тіла при цьому можуть оглядатися за виглядом спереду, ззаду і з боків. Під час освідування спеціаліст може застосовувати пошукову і фіксуючу криміналістичну техніку. За результатами освідування складається протокол слідчої дії.