Криміналістика

3.3.3. Огляд трупа на місці його виявлення

Кінцевою метою огляду трупа є отримання інформації, за допомогою якої можна встановити: причини смерті, насильницький або ненасильницький характер смерті; збираються та оцінюються докази насильницької смерті — в результаті вбивства, самогубства або нещасного випадку.

Зовнішній огляд трупа людини проводиться слідчим за участю судово-медичного експерта або лікаря і в присутності двох понятих. Огляд трупа частіше за все проводиться як один з елементів дослідження місця події (хоча може мати місце огляд лише трупа, наприклад, у лікарні, де людина померла після транспортування з місця події). Судово- медичний експерт або лікар, по-перше, допомагає виявляти пошкодження, фіксує анатомічні й фізіологічні особливості трупа і, по- друге, дає попередній (неофіційний) висновок про причину смерті та час її настання.

Основним завданням огляду трупа є отримання інформації, на підставі якої можна дати відповіді на такі запитання:

1. Де настала смерть — у тому місці, де знайдено труп, чи в іншому, звідки він був перемінений?

2. Коли настала смерть, тобто за який проміжок часу до початку огляду це сталося?

3. Яким способом, за допомогою якої зброї, інших засобів було вчинено вбивство: ножем, пострілом з вогнепальної зброї, шляхом удушення, отруєння, повішення тощо?

4. Чи передувала настанню смерті боротьба загиблого з іншими особами?

Огляд починають у статичному положенні трупа (без зміни його пози і без контакту з ним) з фіксації його пози і розташування відносно нерухомих орієнтирів. При цьому враховується, що поза трупа на момент огляду може бути змінена, наприклад, у зв´язку із спробою надання медичної допомоги. Поза трупа визначається за положенням тулуба та кінцівок відносно поверхні землі (на спині, сидячи, спираючись на поверхню лівим боком тулуба, тощо).

Після фіксації пози трупа зазначають ряд необхідних даних загального огляду трупа: стать, вік, зріст, статура, волосся на голові, очі, ніс, вуха, рот, зуби, — відмічаючи їх особливості.

Якщо особа трупа не впізнана, він описується за ознаками словесного портрета: спочатку визначаються статура і довжина тіла, далі описуються форма, розмір голови, обличчя, лоба, носа, губ, підборіддя, колір волосся, очей тощо. Описання здійснюється зверну вниз з наданням переліку загальних та окремих ознак (сліди опіків, хірургічних операцій, татуювання, нікотинові плями на пальцях рук, сліди носіння обручок, сліди ін´єкцій наркотичних засобів тощо). Ретельно досліджується зубний апарат. Якщо є сліди крові, в обов´язковому порядку фіксується к форма, колір, фізичний стан та місцезнаходження відносно трупа.

Потім слідчий починає динамічний огляд: повертає труп, змінюючи його позу, оглядає одяг При огляді одягу обов´язковою є фіксація: з чого складається й чи у порядку він; наявність на ньому слідів крові та інших виділень людини, сторонні плями та їх локалізація, наявність пошкоджень; форма і випинання крав пошкоджень; вміст кишень. При цьому фіксуються негативні обставини: наприклад, забруднення одягу або взуття, яке не є характерним для ґрунту на місці виявлення трупа, або відсутність слідів ґрунту з місця, де знайдений труп, на його взутті

Виявлення грошей, ювелірних виробів та інших цінностей та їх докладний опис при огляді дає не лише підставу для висновку про ймовірні мотиви злочину, а й про іншу інформацію, в отриманні якої зацікавлене слідство. Наявність документів допомагає у встановленні особи невпізнаного трупа.

Одне з основних правил огляду трупа — першочергова фіксація слідів, які можуть бути знищені з часом або при транспортуванні трупа.

Потім провадиться безпосередньо огляд тіла й ушкоджень: спочатку відкритих частин тіла, а надалі й тих, що знаходяться під одягом, із вказівкою кількості ушкоджень, к розташування, форми, розміру, зовнішнього вигляду шкіри навколо кожного з ушкоджень; фіксуються наявність крові, її колір, фізичний стан (рідка, підсохла тощо).

Детальний огляд трупа починається з голови. Далі на дотик визначається цілісність кісток скелета; встановлюється ступінь розвитку трупних явищ температура тіла (охолодження тіла); трупне заклякання у м´язах ніжної щелепи і кінцівок; наявність трупних плям на видимих частинах тіла. Зазначаються їх розгадування, розмір, колір, а також, з вказівкою на точний час перевірки, проводиться фіксація зміни кольору трупних плям при натисканні та визначається час, потрібний на відновлення кольору плями (це потрібно для встановлення часу настання смерті). Фіксуються прояви гнилісних змін, жировоску (коли труп тривалий час перебував без доступу повітря і в умовах підвищеної вологості, наприклад у болоті) та муміфікації (коли труп тривалий час перебуває у сухому середовищ, під впливом руху повітря або піддається високої температури).

Ці дії в обов´язковому порядку супроводжуються відео-, фотозйомкою.

Як негативна обставина можуть бути зафіксовані трупні плями на двох протилежних поверхнях трупа (наприклад на спині та животі), що може свідчити про зміну первісного положення трупу.

Під час огляду судово-медичний експерт може за вказівкою слідчого вилучити піднігтьовий вміст, зразки волосся та інші зразки, потрібні для проведення досліджень при судово-медичній експертизі трупа. Спеціаліст-криміналіст проводить дакгилоскопування трупа (особливо у разі коли це труп невпізнаної людини).

У разі наявності застосування вогнепальної зброї звертається увага на ознаки, що характеризують вхідний отвір на тілі трупа або одягу: сліди кіптяви, опалення, шганцмарка, поясок обтирання, незгорілі порошинки тощо.

При огляді трупа повішеного оглядається мотузка (інші предмети, за допомогою яких скоєно повішання), затягнута на шиї загиблого, та фіксуються странгуляційна борозна й особливості її розташування (наприклад косовисхідна, незамкнута тощо).

Огляд трупа закінчується оглядом ложа трупа, де можуть знаходитись речові докази.

За результатами огляду трупа складається відповідний протокол.

Ексгумація трупа, тобто виймання трупа з місця його поховання, проводиться на підставі вмотивованої постанови слідчого, яку затверджує прокурор. Підставою для проведення ексгумації може бути: необхідність проведення огляду трупа або його додаткового огляду, проведення впізнання або судово-медичної експертизи (наприклад, за зверненням родичів померлого, які вважають, що його смерть є насильницькою, тощо).