Криміналістика
3.3.2. Огляд місця події
Одним з найбільш складних видів слідчого огляду є огляд місця події Під останнім розуміється приміщення або ділянка місцевості, де вчинено злочин або відбулася подія, яка розслідується, або існують матеріальні сліди, пов´язані з подіями, що розслідуються. При цьому місце події не завжди збігається з місцем безпосереднього вчинення злочину.
Метою огляду місця події є: виявлення слідів злочину і доказів; встановлення обставин події; висунення версій про подію злочину та її учасників; отримання даних щодо осіб, які могли бути очевидцями вчинення злочину.
Лише одна слідча дія — огляд — може бути проведена ще до порушення кримінальної справи. Вона є первісною і невідкладною. Пов´язане це з необхідністю отримання інформації про обставини події в початковому, незмінному стані, а затягування з проведенням огляду може призвести до втрати речових доказів та істотної зміни картини місця події Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю своєчасного та швидкого отримання інформації з метою організації розшуку злочинця та проведення слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.
До основних принципів огляду місця події можна віднести такі:
Своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про вчинений злочин. Негайне проведення огляду може бути відкладено у зв´язку з несприйнятливими умовами (стан погоди, відсутність транспорту, необхідного для прибуття на місце події; обстановка місця події, яка є небезпечною для учасників огляду, наприклад: продовження вчинення злочинів під час масових заворушень; триваюча пожежа тощо).
Об´єктивність і повнота огляду. Об´єктивність огляду означає всебічне дослідження обстановки на місці події, слідів і речових доказів. Слідчий при огляді місця події виждать з наявної інформації про подію, яву він отримує до початку огляду, і на підставі цієї інформації він висуває певні версії про обставини події, яка розслідується. Усі висунуті слідчим версії мають бути перевірені, в тому числі і при огляді місця події
Планомірність огляду. В діях слідчого при проведенні огляду має бути певний порядок дій: визначення меж огляду, послідовне переміщення територією або помешканням, де проводиться огляд; визначення об´єктів, які можуть бути знайдені у зв´язку з подією злочину (зброя, сліди ніг, відбитки пальців рук тощо). Планомірність у першу чергу передбачає обрання необхідних для конкретної ситуації методів огляду (концентричний, ексцентричний тощо).
Застосування науково-технічних засобів — це принцип огляду місця події, який стосується виявлення та фіксації слідів і речових доказів, які у багатьох випадках можливі за умов застосування науково-технічних засобів. Йдеться про невидимі сліди рук або мікрочастки, для виявлення яких потрібні спеціальні науково- технічні засоби. Важливим способом фіксації картини злочину, слідів під час огляду місця події є фото-, відеозйомка.
У структурі огляду місця події визначають три умовних етапи: підготовчий, дослідницький і заключний.
Підготовчий етап складається з дій, які слідчий виконує переважно до виїзду на місце події уточнення характеру події, яку він буде розслідувати; забезпечення охорони місця події, надання допомоги постраждалим та забезпечення безпечних умов огляду; перевірка готовності науково-технічних засобів (укомплектованість слідчої валізи), які знадобляться на місці події; визначення кола осіб, які будуть залучені до участі в огляді (судово-медичний експерт, експерт- криміналіст, провідник із собакою, дільничний інспектор міліції, співробітники карного розпуку та ін.); забезпечення участі в огляді понятих тощо.
Після прибуття на місце події слідчий дає розпорядження працівникам міліції щодо охорони місця події, проведення відповідних oпeративно-розшукових заходів (пошук та опитування осіб, які могли бути очевидцями скоєння злочину, та ін.); щодо видалення з місця події сторонніх осіб; визначає функції кожного з учасників огляду та роз´яснює їх права та обов´язки. Лише після зазначених підготовчих дій слідчий приступає до огляду.
Дослідницький етап складається з кількох послідовних стадій: оглядової, статичної та динамічної.
Оглядова стадія починається із загального огляду місця події, у процесі якого визначаються: точне розташування місця події відносно постійних орієнтирів та місця, з якого починається огляд; найбільш раціональні прийоми дослідження місця події та межі огляду Тоді ж проводиться оглядова та орієнтуюча фотозйомка та визначаються місця знаходження під час огляду інших учасників слідчої дії понятих, спеціалістів та ін.
Інколи виникають проблеми з визначенням координат місця події, знаходження трупа, коли йдеться про поле, степ, ліс. У такому випадку можна використовувати навігатор (GPS) чи створювати так звані штучні координати. Для цього в ґрунт у визначеному місці (зокрема, це може бути місце виявлення трупа людини у лісі, де поряд немає ніяких орієнтирів) закладаються спеціальні капсули (різні ємності з герметичними критиками), в яких залипають текст з описом трупа або тієї його частини, яка знаходилась на тому місці, де була закладена капсула: «Місце, де... (дата) знайдено труп (голову трупа) невідомої людини». Цей запис засвідчують слідчий та інші учасники огляду У подальшому, наприклад, при відтворенні обстановки та обставин події, коли підозрюваний показує на місце залишення трупа, в умовах відсутності традиційних орієнтирів, слідчий відкопує капсулу, відкриває її та оголошує текст документа, що знаходиться в ній. Це свідчитиме про злочинну обізнаність підозрюваного.
Масштабні огляди, пов´язані переважно з масовими заворушеннями (погроми на багатьох об´єктах населеного пункту або кількох населених пунктів), техногенними катастрофами (авіаційні катастрофи, коли трупи, фрагменти корпусу літака знаходяться на великій відстані один від одного), які охоплюють велику територію, проводяться з розбивкою останньої на окремі об´єкти та ділянки місцевості, де проводяться окремі огляди. Цьому може передувати отримання результатів аерофотозйомки всієї території, яка підлягає огляду (це дає загальне уявлення про подію, яка розслідується, та про необхідну кількість окремих оглядів).
Серед прийомів дослідження місця події виділяють методи радіального та лінійно- фронтального огляду Перший, у свою чергу, поділяється на концентричний і ексцентричний — тобто обстеження місця події проводиться у вигляді пересування по колу від периферії до центру місця події або навпаки.
Концентричний метод застосовується у тих випадках, коли місце події є територією без явно вираженого центру і тому важливі докази можуть бути виявлені в будь-якому місці
Ексцентричний метод, тобто огляд проводиться від центра місця події до периферії, рекомендується використовувати при огляді у справах про вбивства, де центром місця події, ж правило, є труп.
Лінійно-фронтальний метод полягає в розбивці місця події на квадрати або сектори з наступним послідовним вивченням об´єктів, які знаходять у цих квадратах (секторах). Для визначення ділянок, що підлягають огляду, можуть бути використані природні орієнтири або спеціальні засоби огородження (стрічки, прапорці тощо). Зазначений метод використовується переважно при огляді великих ділянок місцевості
Статична стадія огляду передбачає огляд без порушення обстановки, окремих слідів і речових доказів. При цьому слідчий пересувається від периферії до центру, фіксуючи увагу на об´єктах огляду з метою вибору тих, які, на його думку, можуть мати відношення до події, що розслідується. Наприклад, під час огляду квартири, де виявлено трун, слідчий просувається від входу в квартиру через інші приміщення квартири до трупа.
Під центром місця події розуміється ділянка місцевості, де, за версією слідства, вчинені дії, з якими пов´язують закінчення злочинного діяння. Наприклад, на місці вбивства — це місце, де потерпілого було вбито і де знаходиться труп. У разі кримінального вибуду — це воронка, яка утворилася в результаті вибуду, а трупи, якщо вибух потягнув за собою смерть людей, «прив´язані» до воронки як до умовного центру місця події
Наступна стадія — динамічна, під час якої проводиться детальне дослідження слідів і речових доказів. Слідчий аналізує їх сутність, належність до події злочину, отримує інформацію, яка уточнює висунуті версії або зумовлює шил, які відповідають характеру та інформаційній цінності знайденого. На цій стадії активно використовуються науково-технічні засоби, зокрема, проводиться вузлова та детальна фотозйомка; застосовуються методи виявлення слідів рук, ніг, транспортних засобів тощо. Проводяться фіксація слідів і вилучення зліпків, відбитків пальців рук на дактилоскопічні плівки тощо. Тоді ж, за допомогою спеціалістів, можуть бути проведені експрес- дослідження окремих слідів і речових доказів: дослідження пошкоджених текстів, проби на наявність крові (наприклад, за допомогою розчину люміналу, реактиву Воскобойнікова тощо).
Під час огляду перед слідчим постають питання, на які йому треба знайти відповіді: у чому полягає характер події, яка досліджується і чи дійсно мало місце діяння, передбачене Кримінальним кодексом; якими був шлях підходу (відходу) злочинців до місця події (з місця події) та кількість злочинців; коли саме вчинено злочин та який час злочинці перебували на місці події; яву мету переслідували злочинці; яву зброю та засоби використовували злочинці при вчиненні злочину, які сліди залишені злочинцями на місці події, і які сліди залишилися на к тілі, одягу, взутті тощо.
Під час огляду слідчий в обов’язковому порядку враховує негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події має бути (наприклад відсутність крові біля трупа з багатьма воло- то-різаними ранами). Зазначені обставини є ознакою приховування злочину, що суперечить картині, яву спробували створити суб´єкти суспільно небезпечного діяння та особи, які сприяли їм, з метою уникнення від відповідальності. До негативних обставин, зокрема, можна віднести дані, які свідчать, що подія не могла відбутися в умовах конкретної обстановки або ситуації; ставлять під сумнів версію про кількість учасників злочину або про участь у ньому конкретної особи тощо.
Під час огляду проводяться відповідні вимірювання, які необхідні для складання плану (плану-схеми) огляду.
На заключному етапі проведення цієї слідчої дії слідчий складає протокол огляду У вступній частині він викладає: де, коли, хто, в присутності кого і на яких підставах провадив огляд місця події обов’язково зазначаються обставини, за яких проведено огляд: умови освітлення (штучне або природне), погода (хмари, дощ, сніг, ясно), температура повітря (t °С), коли почато огляд і коли закінчено (година, хвилина). Учасники огляду повідомляються про застосування науково-технічних засобів (фото-, відеозйомки тощо); понятим і деякім іншим учасникам кримінального судочинства, які беруть участь в огляді, роз´яснюються к права та обов´язки.
В описовій частині зазначається все, що було виявлено під час огляду Дається загальний опис місця огляду: межі, розміри, координати («прив´язка» на місцевості; точна адреса); входи та виходи, точне розташування предметів з обов´язковим зазначенням їх ознак (розміри, наявність пошкоджень та інші індивідуальні ознаки).
У заключній частині протоколу слідчий зазначає, які предмети було вилучено, як вони при цьому були упаковані (підписами яких осіб засвідчена к упаковка) та куди направлені (наприклад, труп направлено для проведення судово-медичних досліджень до моргу бюро судово-медичної експертизи); як виготовлені зліпки, кількість вилучених відбитків пальців рук (з вказівкою на конкретні місця к знайдення); у яких умовах проведені фото-, відеозйомка тощо.
Протокол оголошується учасникам огляду, і якщо у них є зауваження з приводу дій слідчого, про це зазначається у протоколі, який підписується всіма учасниками слідчої дії.
До протоколу додаються план-схема місця події й таблиці з фотознімками (орієнтовні, оглядові, вузлові, детальні, панорамні), їх негативи, відеокасети тощо.