• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

3.1.4. Тактичне рішення і ризик його здійснення

Проведення дізнавачем, слідчим, суддею слідчої (судової) дії, в тому числі такої, що не є обов´язковою, або визначення черговості окремих слідчих дій, або прийняття рішення про застосування окремих техніко-криміналістичних засобів пов´язані з прийняттям зазначеними учасниками кримінального судочинства тактичного рішення.

Тактичне рішення — це визначення мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або окремі її компоненти, на хід і результати процесу розслідування і його елементи та визначення методів, прийомів і засобів досягнення цієї мети.

Тактичне рішення складається з трьох частин: інформаційної (аналіз і оцінка слідчої ситуації та її компонентів, процесуальних цілей тощо), організаційної (містить висновок про розподіл функцій, форми і спрямування взаємодії, резервні можливості, проведення необхідних

організаційних заходів) та операційної (полягає у встановленні мети тактичного впливу, умов і способів її досягнення, прогнозуванні результату реалізації рішення).

Прийняття тактичного рішення про проведення слідчої дії (наприклад, тільки слідчий приймає рішення про проведення чи непроведения очної ставки), черговість дій, застосування чи незастосування науково- технічних засобів при проведенні слідчих дій тощо в умовах інформаційної невизначеності часто пов´язано з можливістю настання негативних наслідків для особи, яка прийняла таке рішення. Можливість настання негативних наслідків при реалізації тактичного рішення визначається як тактичний ризик.

Тактичний ризик за ступенем локалізації поширюється на: проведення тактичних операцій; здійснення слідчих (судових) дій чи оперативно-розшукових заходів; застосування системи тактичних прийомів при проведенні окремих слідчих дій чи використання окремих тактичних прийомів.

У тих випадках, коли доказова інформація є неповною або суперечливою, тобто має місце дефіцит інформації, тактичний ризик є найбільшим. За таких умов обрати з усіх можливих варіантів дій єдино правильний слідчому (судді) заважає обмежений обсяг інформації, що і створює умови невизначеності. Треба обирати позицію найменшого тактичного ризику, заздалегідь прогнозувати негативні наслідки та передбачати заходи щодо їх попередження і виключення.

Тактичний ризик може бути обумовлений і суб´єктивними факторами: досвідом слідчого (судді) при оцінці матеріалів, які зібрані у справі; вмінням аналізувати та прогнозувати можливі ситуації тощо.

Ризик має бути вмотивованим, тобто відповідати таким вимогам: виваженість аргументів («за» і «проти», що можна програти, а що — виграти); необхідність прогнозування позитивних і негативних наслідків; впевненість у нейтралізації, у певних випадках, негативних наслідків. Зменшення або усунення ризику може бути пов´язано і з вибором комплексу тактичних прийомів, які є найбільш доцільними у відповідній ситуації.