Криміналістика
2.18. Використання науково-технічних засобів нотаріусом
Роль нотаріуса в економічному та соціальному житті нашої країни з кожним роком збільшується. Нотаріат усе частіше забезпечує судові й інші юридичні докази, виконує засвідчення юридичних фактів, сприяє оволодінню методологією узгоджувальних процедур.
Зростання обсягів роботи, збільшення кількості складних нотаріальних дій потребують від нотаріуса поглиблених знань не лише норм чинного законодавства, а й усього комплексу юридичних знань, які забезпечують належний рівень та якість його діяльності У переліку цих знань важливе місце належить криміналістичним.
Спеціалізований характер діяльності нотаріуса полягає в тому, що вона охоплює суворо визначену ділянку права, в основному — цивільні право та процес — ту к частину, яка стосується формального боку юридичних актів, здійснення юридичними та фізичними особами своїх прав та обов´язків. Нотаріальна діяльність є необхідним елементом, невід´ємною частиною у низці юридичних дій та процедур, що системно проваджуються в усіх напрямах правової практики. Значна кількість нотаріальних дій, віднесених до повноважень нотаріусів, пов´язана з потребою застосування криміналістичних знань. На сьогодні багато напрямів криміналістики за своєю теоретичною і практичною значущістю далеко вийшли за межі однієї галузі науки. Серед них — криміналістична ідентифікація й діагностика, криміналістична експертиза і тактика використання спеціальних знань, техніко- криміналістичні прийоми і засоби тощо.
Криміналістичні знання, інтегровані у цивільний або господарський процес, у діяльність нотаріату або в банківську діяльність, набувають нових якостей, але за своєю сутністю залишаються криміналістичними. Сліди підроблення шляхом підчистки та дописування в документі, що потрапив в адміністративно- правову чи в сферу банківської діяльності або поданий нотаріусу для нотаріального засвідчення, нічим не відрізняються від таких слідів у документах, з використанням яких викрадено грошові кошти, через що вони потрапили до сфери кримінально-правових інтересів.
Використання криміналістичних знань нотаріусом є вибірковим і спеціально спрямованим. Криміналістичне забезпечення діяльності нотаріуса полягає, насамперед, у забезпеченні його тими техніко- криміналістичними засобами й у знанні тих способів і методів роботи з ними, які найбільшою мірою здатні забезпечити виконання завдань, що стоять перед нотаріусом і пов´язані з виконанням його нотаріальних функцій. З огляду на це техніко-криміналістичні засоби, які використовуються в діяльності нотаріуса, за цільовим призначенням класифікуються на засоби дослідження документів з метою виявлення слідів к підробки; оптичні прилади, що допомагають збільшити зображення чи побачити ті ознаки об´єктів, які не сприймаються зором внаслідок їх малих розмірів або через недостатній контраст. У цілому в аспекті забезпечення криміналістичними засобами діяльності нотаріуса останньому потрібні солідні знання в галузі судового почеркознавства, технічного дослідження документів, габігоскопії, технології підготовки й призначення судових експертиз.
Використання криміналістичних знань у діяльності нотаріату може бути втіленим у декількох формах. Першою і найбільш поширеною є безпосереднє використання цих знань самим нотаріусом при виконанні його нотаріальних функцій, пов´язаних з дослідженням різноманітних документів. Спираючись на теоретичні знання з криміналістики, використовуючи набутий досвід і навички криміналістичного дослідження Документів, нотаріус вивчає надані йому для вчинення нотаріальних дій документи, відшуковуючи ознаки підроблення, і лише за відсутності останніх визнає справжність документа. Для цього він може скористатися науково-технічними засобами, які він повинен заздалегідь скомплектувати (лупи, світлофільтри, освітлювач, ультрафіолетовий випромінювач, електронно- оптичний перетворювач тощо).
Висновки нотаріуса мають бути обґрунтованими, а його сумніви у відповідності документів повинні спиратися на конкретні ознаки, що вказують на підроблення документа. Для виконання завдань, що виникають у нотаріальній практиці, нотаріуси повинні мати належний рівень підготовки з питань криміналістичного документознавства, вміти визначати ці ознаки. Огляд нотаріусами документів є, по суті, формою криміналістичного дослідження, здійснюється ними самостійно без звернення до фахівців з експертних підрозділів.
Другою формою є звернення до консультацій як науково обґрунтованих порад, які надають спеціалісти судово-експертних установ або криміналістичних Підрозділів. Крім того від спеціалістів можна отримати довідкові дані — певні відомості, які містяться в спеціальній літературі, довідниках, інструкціях, положеннях, статутах, номенклатурних документах стосовно криміналістичного документознавства.
Третьою формою використання спеціальних криміналістичних знань у нотаріальній практиці є експертне дослідження. Нотаріус застосовує цю форму опосередковано, звертаючись до правоохоронних органів з обґрунтованими підозрами щодо справжності документів і роблячи пропозиції щодо розслідування та проведення в ході нього криміналістичної експертизи документів. Як побажання de lege ferenda варто дозволити нотаріусу в необхідних випадках безпосередньо організовувати проведення криміналістичної експертизи, особливо, якщо справа стосується документів, які посвідчують особу, та правочинів, пов´язаних із спадщиною, купівлею-продажем нерухомого майна тощо.
У разі засвідчення підписів на документах, при перевірці документів з підписами громадян і перевірці справжності підписів посадових осіб нотаріус повинен вміти виявляти ознаки, які свідчать про виконання підпису тією особою, котра зазначена у відповідних документах. Для цього йому потрібні знання в галузі криміналістичного почеркознавства взагалі і криміналістичного дослідження підписів зокрема.
При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу цивільних правовідносин, яка особисто до них звернулася. Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина. Про спосіб установлення особи нотаріусом робиться відповідний запис у
реєстрі нотаріальних дій. Здійснюючи ототожнення особи при вчиненні нотаріальних дій, нотаріус піддає оцінці ознаки зовнішності людини, використовуючи при цьому загальні положення словесного портрета як методу габігоскопії Нотаріус завжди проводить порівняльне дослідження зовнішнього вигляду громадянина, який звернувся по нотаріальну послугу, і особи громадянина, зображеного на фотокартці в документі, що посвідчує його особу Продуктивне проведення порівняння передбачає має на увазі не тільки володіння термінологією габігоскопії, а й уміння збирати інформацію щодо ознак зовнішності, знання закономірностей збереження та зміни такої інформації, вміння оцінити її достовірність.