Криміналістика
2.17. Використання науково-технічних засобів адвокатом
Згідно із Законом «Про адвокатуру» адвокату надано право застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства (ст. 6), а чинне законодавство прямо передбачає їх застосування у трьох галузях судочинства. У галузі цивільного судочинства — це ознайомлення з технічним записом судового засідання і зняття копій з матеріалів справи, в галузі адміністративного судочинства — прослуховування записаних технічними засобами матеріалів судового засідання та зняття його копій, в галузі кримінального судочинства — застосування науково-технічних засобів під час проведення тих слідчих дій, в яких бере участь адвокат-захисник, а також у ході ознайомлення з матеріалами справи — з дозволу особи, яка проводить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду.
Закони не визначають, які саме науково- технічні засоби може застосовувати захисник та у якій формі Ці прогалини значною мірою заповнив Пленум Верховного Суду України постановою «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. № 8, роз´яснивши, що «застосування захисником науково-технічних засобів полягає у проведенні ним під час допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, пред´явлення особи для впізнання, відтворення обстановки і обставин події, інших слідчих дій, а також під час судового розгляду справи звуко-, відеозапису тощо». Відповідно до даного роз´яснення захисник, по суті, не обмежений ні у виборі науково-технічних засобів для своєї роботи на слідстві і в суді, ні у слідчих та судових діях, за участі у яких він може їх застосовувати. Причому застосування захисником науково- технічних засобів не пов´язується з тим, чи застосовує к слідчий або суд, і якщо застосовує, то які саме. При проведенні слідчих дій де може бути застосування диктофона, фотознімальної або відеоапаратури, а при ознайомленні з матеріалами справи — засобів копіювання. Звичним стало бачити адвоката, який працює у справі з портативним комп´ютером — ноутбуком. Не має правового значення й мета к застосування: для більш повного забезпечення прав підзахисного під час проведення слідчих дій; забезпечення подачі зауважень до протоколу слідчої дії чи протоколу судового засідання; для ефективнішої підготовки до участі в наступному етапі процесу, підготовки додаткових (нових) матеріалів для подачі їх до судів вищих інстанцій тощо. Головне, щоб таке застосування не створювало небезпеки для учасників слідчої дії чи судового розгляду, не порушувало к прав і законних інтересів, не створювало перешкод роботі слідчого та суду і було на користь захисту.
Наведені способи використання захисником науково-технічних засобів та к види стосуються процесуальних ситуацій, у яких захисник знайомиться з матеріалами справи, зібраними органом, у провадженні якого перебуває справа, та бере участь у збиранні, закріпленні та перевірці цим органом доказів, тобто опосередковано бере участь у доказуванні
Закон надає захиснику право самому подавати докази, а в забезпечення цього права уповноважує його збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян. А це вже самостійна позапроцесуальна доказова діяльність захисника, своєрідне адвокатське розслідування, виявлення сприятливих для підзахисного обставин справи.
Здійснюючи зазначені повноваження щодо збирання відомостей, які можуть використовуватися як докази у справі, адвокати- захисники вправі застосовувати різноманітні науково-технічні засоби для перевірки та оцінки доказового матеріалу Практично у цьому аспекті робота захисника з науково-технічними засобами відрізняється від роботи слідчого хіба що тим, що захисник не може при збиранні доказової інформації застосовувати процесуальний примус.
Так, при одержанні документів від громадян та юридичних осіб захисник може за допомогою відповідних криміналістичних засобів дослідити к на предмет справжності; при одержанні копій документів він вправі застосовувати копіювальну техніку, фотозйомку, при ознайомленні з документами йому не заборонено робити те ж саме; при опитуванні громадян за їх згодою він може застосовувати аудіо-, відео-, кінозйомку При цьому захиснику-адвокату, як і слідчому, не забороняється за допомогою науково-технічних засобів здійснити неруйнівне дослідження об´єкта на предмет належності до справи інформації, яку він містить.
Необхідні для захисту дані про документи, речові докази, очевидців події тощо захисник не завжди може взяти з матеріалів справи та з бесіди з підзахисним, особливо тоді, коли той невинний і не має жодного уявлення про подію або не пам´ятає її обставин з інших причин. Тоді виявлення джерел доказової інформації ціпком покладається на захисника і залежить від його активності та професійності, в тому числі вміння застосовувати науково-технічні засоби.
Захисник може за згодою власника ознайомитися з обстановкою його будинку, квартири, земельною ділянкою, предметами тощо, які були місцем події або особливості і ознаки яких мають доказове значення. З дозволу відповідних працівників підприємств, установ, організацій, об´єднань громадян він може те саме здійснити стосовно службових і виробничих приміщень, ділянок зайнятої ними території або з певними належними їм об´єктами чи предметами. Без будь- яких обмежень чи узгоджень захисник вправі відвідувати та вивчати загальнодоступні місця, а саме: ділянки доріг і місць загального користування, вокзали, майданчики для танців, будинки культури тощо. Для результативності такого ознайомлення та вивчення ним можуть бути складені відповідні протоколи, а також застосовані науково-технічні засоби для виготовлення схем, планів, відбитків, фото-, відеозйомка як додатки до протоколів обстеження чи як окремі засоби, що відображають обстановку місця події чи інші обставини, що мають значення для справи. Збирання та закріплення вказаним шляхом доказових фактичних даних та їх джерел у всіх наведених випадках за своїм змістом є аналогом такої слідчої дії з використанням слідчим науково-технічних засобів, як огляд (місцевості, приміщення, предметів і документів). При цьому слід мати на увазі, що залежно від способів та умов застосування захисником криміналістичної техніки для збирання доказової інформації отримані матеріали можуть бути двох видів.
Якщо захисник сам особисто здійснює збирання та фіксацію у такий спосіб корисної для захисту інформації, а закон цього йому не забороняє, зібрані матеріали подаються слідчому та суду в такому вигляді, як їх зібрав і закріпив захисник, — протокол обстеження квартири, протокол обстеження перехрестя вулиць з додатками, фотографія об´єкта, план виробничого приміщення. Такі матеріали з відповідними найменуваннями можуть надаватися слідчому і суду також як наочні та переконливі аргументи для обґрунтування тих чи інших клопотань або як нові (додаткові) матеріали апеляційному чи касаційному судам в обґрунтування доводів апеляції, касації Вони можуть використовуватись у доказуванні як документи. У процесі доказування захисник може дати суду пояснення щодо таких матеріалів і зазвичай дає такі пояснення, чим переконує суд у законності їх отримання, належності та допустимості й, водночас, обґрунтовує ними доводи клопотання, скарги або спростовує доводи протилежної сторони чи доводить неправильність або помилковість уже здійснених з цього приводу слідчих дій.
В окремих випадках для обстеження території чи об´єкта з метою отримання кваліфікованої допомоги у виявленні та фіксації із застосуванням науково-технічних засобів тієї чи іншої інформації захисник може залучати іншу особу — фахівця з певної галузі знань чи практика.
Складнішим є збирання захисником, із застосуванням науково- технічних засобів, предметів та речовин, які можуть бути використані як речові докази. Предмети та речовини, вагомі для спростування обвинувачення чи пом´якшення покарання, захисник може отримати різними шляхами. Предмет і речовину, що мають значення для справи (і так часто трапляється), йому можуть надати підзахисні, їх близькі, родичі та інші, навіть сторонні, люди. Такі предмети та речовини захисник може знайти особисто, наприклад, при ознайомленні з місцем події, з об´єктами, які зберегли на собі сліди події, виявити ознаки документа, пов´язані із злочином.
Оскільки захисник у жодному разі не може бути допитаний як свідок, ціпком очевидно, що він у більшості випадків не повинен особисто знайдені чи передані йому іншими особами предмети та речовини вилучати та передавати слідчому або суду, оскільки вони не можуть перевірити ні правомірності дій захисника, ні належності знахідки до справи, а тому не мають можливості приєднати такий предмет чи речовину до справи та використати їх у процесі доказування. Це означає, що у даній ситуації дії захисника можуть завдати непоправної шкоди захисту інтересів обвинуваченого (підсудного). Тому, якщо предмети або речовини з ознаками речових доказів захисникові нададуть певні особи, правильно буде зафіксувати цей факт у протоколі прийняття цього предмета чи речовини з максимально можливим дотриманням правил та умов роботи слідчого з речовими доказами та криміналістичних рекомендацій. Зокрема, прийняті об´єкти мають бути уважно оглянуті, по можливості, сфотографовані, докладно описані в протоколі прийняття, упаковані й опечатані. Протокол треба дати на підпис особі, яка надала предмет чи речовину Крім того, необхідно повно і всебічно опитати особу про те, як у неї виявилися чи до неї потрапили цей предмет або речовина, де, коли, за яких обставин, як особа їх зберігала та з ними поводилася. Річ у тому, що зв´язок об´єкта з навколишньою обстановкою, як правило, сам по собі може мати доказову цінність.
Безперечно, захисники повинні бути обізнані з криміналістикою. Але криміналістичної практики та навичок поводження з науково- технічними засобами у них зазвичай обмаль. Тому доцільним, а залежно від особливостей об´єкта — іноді обов´язковим, для роботи з речовими доказами, — щоб запобігти пошкодженню доказової інформації необережним поводженням, а також нанесенню на об´єкт невмілим поводженням з ним нових слідів, які не стосуються справи, — є залучення спеціаліста, по можливості, експерта-криміналіста. У разі виникнення у слідчого чи суду сумнівів щодо тих чи інших ознак наданого захисником предмета чи речовини, умов їх виявлення та способу закріплення і особа, яка надала предмет, і спеціаліст на законних підставах можуть бути допитані щодо цих питань.
Якщо захисник особисто виявляє об´єкт з ознаками речового доказу, йому треба звернутися з проханням про допомогу до інших осіб з оточення підзахисного, а також, бажано, до спеціалістів, експертів-криміналістів. У таких випадках слід перш за все здійснити за участю тих чи інших осіб обстеження місця (приміщення, місцевості, транспортного чи іншого засобу тощо), де знайдено цей об´єкт, скласти протокол обстеження, в якому і в додатках до якого за допомогою технічних засобів зазначити знайдений об´єкт. Іншими словами, перш за все необхідно «прив´язати» виявлений об´єкт до місця, а вже потім здійснювати решту необхідної роботи.
Загальним принципом роботи захисника є те, що вона має відповідати процесуальним правилам і криміналістичним рекомендаціям, зокрема, в частині використання науково- технічних засобів, роботі слідчого при проведенні ним аналогічних слідчих дій, щоб забезпечити вимогу допустимості доказу.
В ситуаціях, коли захисник сам чи за допомогою спеціаліста з тих чи інших причин не може дотримати правила фіксації та вилучення доказу з використанням науково-технічних засобів, він повинен, вживши заходів до збереження його в цілісності (якщо є переконання, що це на користь підзахисному), застосувати інший спосіб своєї участі в доказуванні — негайно клопотати перед слідчим чи судом про необхідність проведення відповідної слідчої чи судової дії для збереження і закріплення ними об´єкта як речового доказу в порядку, визначеному процесуальним законом.