Криміналістика
2.12.2. Класифікація зовнішніх ознак людини
Повна класифікація зовнішніх ознак людини здійснюється методом словесного портрета, основи якого розроблені наприкінці XIX ст. А. Бертильйоном. Опис ознак підпорядковується певним правилам. Основні з них такі:
1. Для опису мають використовуватись єдині, прийняті в словесному портреті, терміни, що виключає неясності та різночитання.
2. Опис слід починати з фіксації загальнофізичних елементів зовнішності: статі, віку, зросту, статури, антропологічного типу; потім описуються анатомічні ознаки окремих частин тіла й елементів за формою, розміром, положенням і кольором; а далі — функціональні ознаки і супутні об´єкти.
3. Усі ознаки у зазначеній послідовності, одночасно, описуються від загального до окремого і зверху вниз, щоб не втратити цілісність і логіку відтворення.
4. Описуючи форму елементів зовнішності, треба вживати найменування геометричних фігур (круглий, овальний, прямокутний, трикутний, ромбовидний, мигдалеподібний, грушоподібний) або геометричних ліній (прямий, опуклий, звивистий, увігнутий).
5. Розміри описуються не в абсолютних величинах, а по відношенню до інших елементів зовнішності в градаціях «малий», «середній», «великий», а також зрідка — «дуже малий», «дуже великий». Можуть застосовуватися й інші визначення з урахуванням особливостей об´єкта, що описується, наприклад «вище середнього», «нижче середнього», «звичайний», «нормальний».
6. Положення відповідного елемента зовнішності у межах інших елементів визначається відносно вертикальних і горизонтальних площин тіла — праворуч, ліворуч, спереду, ззаду, горизонтально, вертикально, з нахилом праворуч або ліворуч, скошено вліво чи вправо. Взаємне розташування об´єктів визначається як роздільне (відокремлене) та злите (об´єднане).
7. Для позначення кольорів елементів зовнішності вживаються загальноприйняті терміни: для волосся — чорні, каштанові, темно-русі, русі, біляві, рижі, сиві; для очей — чорні, карі, зелені, сірі, блакитні; для визначення загального виду — брюнет, шатен, блондин.
8. Анатомічні ознаки описуються у двох ракурсах — спереду і збоку (анфас і правий профіль, а іноді — ще й лівий профіль) у положенні голови відповідно до так званої французької антропологічної горизонталі — горизонтальної лінії, яка проходить через перенісся, зовнішній кут ока і верхню третину вушної раковини.
На схемах, що наводяться нижче, показані антропометричні точки обличчя, параметри і контури елементів анфас, елементи й ознаки обличчя в профіль.