Криміналістика
2.10.5. Дослідження цифрових стилізованих та з наслідуванням друкарським формам текстів
Аналіз слідчої й експертної практики, який у різний час проводили немало криміналістів- науковців, показує, що дуже часто в кримінальних справах, пов´язаних з економікою, і цивільно-майнових справах проводяться почеркознавчі експертизи цифрового письма.
Складність ідентифікації виконавця на підставі таких матеріалів пояснюється, перш за все, малим обсягом графічного матеріалу, який складають усього десять цифр — 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0. Крім того цифри мають набагато простішу конструкцію, ніж більшість букв, зв´язність їх написання надзвичайно мала, темп виконання — невисокий, окремі ознаки у зв´язку з нечастим використанням на письмі цифр не мають усталеного яскравого виразу.
Отже, написання цифр, незалежно від рівня освіти і практики письма виконавця, відрізняється певним примітивізмом і бідністю ознак. Проте дослідниками виявлено кілька груп ознак, які дозволяють ідентифікувати виконавця цифрових записів. Ці ознаки можна поділити на загальні, топографічні й окремі, а також виділити низку ознак чисто графічного характеру. До загальних ознак, відомих нам із дослідження скоропису, належать виробленість, яка обумовлена темпом письма і координацією рухів, чіткість написання цифр, конструктивна будова цифр (проста, спрощена, ускладнена), нахил цифр, розстановка цифр (наявність і сталість проміжків між цифрами), розмір цифр, який визначається к висотою і зазвичай дещо більший за буквені записи. Інколи виділяють ще акуратність або стрункість цифрового письма, які визначаються однаковістю розмірів цифр, рівністю к розстановки і розташування в рядку.
Топографічні ознаки цифрового письма дістають вияв у розташуванні цифрових записів відносно буквених, у графах, стовпчиках, наявності та розташуванні крапок, ком, косих і горизонтальних штрихів, підкреслень, дужок, арифметичних та алгебраїчних знаків, розміщенні скорописних буквених додатків до цифр, які позначають певні кількості, — км (кілометр), кг (кілограм), л (літр) тощо. Важливою ознакою також є спосіб написання і місце розташування номерів сторінок.
Окремі ознаки цифрового письма характеризуються особливостями конструкції цифр, які мають варіанти написання (2, 3, 4, 8), напрямку рухів під час виконання цифр та к елементів, розташування точок початку і закінчення виконання цифр та к елементів, способів початку і закінчення написання цифр, способів з ´єднання елементів у цифрах і цифр між собою, розміщення і графіки додаткових елементів у цифрах 1,4, 7.
Технологічно ідентифікація виконавця цифрових записів здійснюється шляхом виявлення і вивчення особливостей напрямку рухів при виконанні цифр 6, 8, 9, 0 та форми к овалів, з´єднання елементів у цифрах 2, 3, 4, 7, розташування точок початку і закінчення рухів у цифрах 2, 3, 6, 7, 8, 9, 0, способу початку написання цифр 1, 2, 7, способу закінчення написання цифр 2, 3, 9, кількості і напрямку рухів при написанні цифр 1,4, 5, 6, 7, 8, 9, наявності та розташування додаткових горизонтальних штрихів у цифрах 1,7. Слід звернути також увагу на можливі варіанти у написанні цифр 3,4.
Особливу групу почеркових об´єктів складають тексти, виконані з наслідуванням літерам друкарської форми. Такі тексти виконуються в уповільненому темпі і з багатьма зупинками та з намаганням уникнути ознак скоропису. Проте і в таких графічних матеріалах проступають ознаки, обумовлені наявністю у особи почеркового динамічного стереотипу. Зокрема, це стосується літер «б», «г», «є», «к», *о», «р», «с», «у», «ф», «ц», «щ») «ь,л у яких можуть спостерігатись ознаки порядкових і заголовних букв скоропису.
Для проведення відповідної експертизи необхідно підготувати зразки, виконані скорописом і літерами друкарської форми. Останні мають міститися на 10—15 аркушах.
Подібною графікою відзначаються і тексти, виконані стилізованим письмом, до якого належать спеціальні унормовані шрифти, зокрема креслярський, архітектурний та бібліотечний. Якщо одним з цих шрифтів користувався професіонал (відповідно — кресляр, архітектор, бібліотекар), то елементи скоропису проявляються дуже слабо, оскільки у виконавця за час освоєння даного шрифту і користування ним виробляється самостійний динамічний стереотип, а літери точно відповідають затвердженим стандартам. Тут може йтися, як правило, лише про те, що виконавець володіє певним спеціалізованим письмом. Це має неабияке оперативне (розшукове) значення, але індивідуальна ідентифікація виконавця є вкрай утрудненою. Однак коли одним із названих шрифтів у злочинних цілях спробує скористатись дилетант, який не має вмінь і навичок у такому спеціалізованому написанні, то індивідуальна ідентифікація цілком можлива з використанням технології почеркознавчого дослідження, яка застосовується до вивчення текстів, виконаних з наслідуванням літерам друкарської форми.