Криміналістика

2.9.10. Дослідження матеріалів документів

Матеріали документів, або матеріальна частина документів, являють собою набір тих матеріальних об´єктів, за допомогою яких створюються документи. До них належать папір та спеціальні речовини, що наносяться на нього: чорнило, пасти кулькових ручок, штемпельні фарби, туші, фарби фломастерів, типографські фарби, невидимі захисні суміші, клей, сірі й кольорові міни олівців тощо.

Папір являє собою матеріал, виготовлений переважно з рослинних волокон, головним чином — з деревини. Відомо понад 600 видів паперу. Він має товщину від 4 до 400 мкм, характеризується різними механічними властивостями, кольором, білизною, гладкістю, всмоктувальною здатністю. Існує також синтетичний папір, який виготовляється з полівінилспиртового, поліамідного та інших волокон, а папір з полімерних плівок використовується для виготовлення географічних карт, цінних паперів, грошових купюр.

Речовини, за допомогою виконують текстові записи, друковані тексти та різні відбитки, об´єднуються в письмові маси, кожна група яких має свої фізико-хімічні характеристики.

Стандартизація складу паперу і його технічних характеристик значною мірою утруднює його індивідуальну ідентифікацію, однак деякі ознаки технологічного характеру окремих складових паперової маси дозволяють ідентифікувати джерело походження паперу — країну або навіть підприємство, де він був виготовлений. Дослідження аркушів паперу з метою їх класифікації й диференціації проводять згідно з методиками та відповідними державними стандартами за відомими показниками, а саме: колірним відтінком, товщиною, масою, характером просвіту та люмінесценції поверхні, зольністю, складом за волокном.

За допомогою мікроскопічних і фізико- хімічних методів вивчаються морфологічні ознаки та властивості барвної речовини штрихів досліджуваних документів і встановлюється вид барвного матеріалу. Для виявлення розбіжностей у властивостях барвників застосовуються фотографування записів на кольорові світлочутливі матеріали, фотозйомка видимої й інфрачервоної люмінесценції, збудженої ультрафіолетовими і синіми променями, а також випромінюванням лазерів. Ці методи дозволяють диференціювати чорнило і пасту, що використовувалися для виконання основного тексту чи внесення змін до документа. Методи паперової і тонкошарової хроматографії, електрофорезу, люмінесцентного аналізу, газорідинної хроматографії дозволяють диференціювати барвники й інші компоненти, що входять до складу чорнила, пасти, копіювального паперу, штемпельної і друкарської фарб, тонеру та чорнил картриджів принтерів, тобто визначають їх належність до відповідного виду і групи.

Судова експертиза матеріалів документів може вирішити такі питання:

  1. Однаковим чи різним є папір, на якому виготовлені досліджувані документи?
  2. У який спосіб та якою барвною речовиною виконаний текст документа (чорнилом, пастою, через копіювальний папір, стрічку друкарської машини, тонером або чорнилом персонального комп´ютера, за допомогою копіювально-множильного апарата)?
  3. Однаковим чи різним чорнилом (пастою) виконані порівнювані записи?
  4. Чи мають спільну родову належність чорнило, яким наповнений резервуар наданої на дослідження ручки, та чорнило у флаконі, вилученому у підозрюваного?
  5. Чи виконаний запис наданим на дослідження олівцем?
  6. Чи використовувалася для виготовлення бланка документа друкарська фарба з досліджуваної ємності?