Криміналістика
2.9.8. Встановлення підробок відбитків печаток і штампів
Обов´язковими реквізитами багатьох документів є відбитки печаток, а також різних штампів. Вони виконують посвідчувальну функцію і, водночас, є одним із способів захисту документів від підробок.
Печатки і штампи виготовляються з каучуку, пластмаси або металу в спеціалізованих штемпельно-граверних майстернях і підлягають офіційному обліку. Печатки можуть мати круглу або трикутну форму, штампи — прямокутну, штемпелі — овальну, прямокутну і квадратну. Звичайні печатки мають розміщені по колу назви даного підприємства або засновника чи вищої організації, іноді — ідентифікаційний код; у середині кола міститься назва юридичної особи, а під нею — звичайно ідентифікаційний код. Гербові печатки по колу мають текст назви міністерства, відомства або установи, а в центрі - зображення герба держави.
Для нанесення відбитків печаток, штампів або штемпелів на папір к змащують шляхом нанесення на слідоутворюючу поверхню спеціальної барвної маси (мастики) або чорнила. Підробка названих пристроїв встановлюється шляхом порівняння спірних відбитків з відбитками, спеціально залишеними оригінальними пристроями, що перевіряються.
Печатки виготовляються ручним набором (нині — рідко), лінотипним рядковідливним або фотополімерним способами. До форми, змісту і тексту печатки пред´являються дуже суворі вимоги: а) вона повинна мати ідеально круглу форму; б) рядки тексту по колу чи горизонтальні мають бути рівними по основах і вершинах; в) літери, розташовані по колу, мають знаходитися чітко на радіусах; г) не може бути граматичних помилок; ґ) усі літери повинні належати одній гарнітурі і мати один кегль; д) інтервали між словами і літерами мають бути однаковими; е) фрагменти тексту та малюнків мають розташовуватися з урахуванням осі та точки симетрії печатки.
Способи підробки відбитків печаток і штампів не відрізняються великим розмаїттям:
• малювання відбитку безпосередньо на папері;
• кустарне виготовлення кліше шляхом вирізання на гумі, лінолеумі, м´якому металі;
• вологе копіювання справжнього відбитку;
• формування відбитку за допомогою комп ´ютерної графіки;
• фотополімерний спосіб;
• використання фрезерування для виготовлення друкарських форм.
Підробка відбитку, зробленого шляхом безпосереднього малювання, розпізнається при огляді візуально або з використанням простих малократних луп — ознаки підробки є очевидними, і для встановлення цього факту не потрібна експертиза.
Кустарно виготовлені шляхом вирізання чи фрезерування кліше у відбитках характеризуються цілою низкою ознак, які свідчать про підробку: нерівномірні інтервали між літерами і словами; розташування літер не на осях радіусів відбитка; різні кеглі та гарнітури однойменних літер і цифр; спрощений малюнок знаків; ламані лінії рядків; ексцентриситет герба, емблеми, напису в центрі відбитка; іноді трапляються граматичні помилки та дзеркальне відображення деяких літер.
Фотополімерний спосіб підробки заснований на властивостях ви- сокомолекулярних сполук полімеризуватися під дією ультрафіолетових променів. Виготовлення кліше технологічно досить складне, потребує добре обладнаної лабораторії, зокрема, виготовлення на комп´ютері за допомогою графічних програм зображення майбутньої печатки. Незважаючи на це печатки, підроблені у такий спосіб, як і у спосіб формування відбитку за допомогою комп´ютерної графіки, можуть бути виявлені експертом за к відбитками через: вдавлення паперу в місці розташування відбитку; відображення не всієї поверхні, а лише її контурів; нерівномірність ширини штрихів; часто мале зафарбування середини штрихів; відсутність у комп´ютерних зображеннях штемпельної фарби в штрихах.
Спосіб вологого копіювання полягає в тому, що зволожений відбиток справжньої печатки переноситься тисненням на поверхню предмета, що легко сприймає фарбу відбитка, наприклад на рівний зріз сирої картоплі або зволожений фотопапір, а потім це «кліше» притискується до паперу, утворюючи пряме зображення дійсної печатки тією ж фарбою.
Виявлення цієї підробки експертом не відрізняється складністю: під мікроскопом (МБС) з невеликим збільшенням добре видно: розпливчастість барвника в лініях і штрихах літер; дуже бліде забарвлення відбитка; наявність штрихів, які не належать до зображення; наявність нашарованих часток матеріалу «кліше».
Для проведення експертизи необхідно направити всі підозрілі відбитки на документах, а також вільні (не пов´язані з розслідуваною справою) й експериментальні відбитки справжніх печаток або штампів.
Експерти можуть дати відповіді на такі питання: Чи нанесено відбиток печаткою (штампом), зразки відбитків якої надані експерту? Одним чи різними кліше зроблено відбиток? У який спосіб нанесено зображення печатки в документі? Чи в один спосіб нанесено відтиски штампа в декількох представлених документах? Чи скопійовано відтиск на даному документі з відтисків печатки на документах, представлених для порівняння?