Криміналістика
2.9.5. Дослідження пошкоджених та зруйнованих документів
На практиці у будь-якій сфері юридичної діяльності доводиться мати справу з пошкодженими та зруйнованими документами, з´ясування призначення і змісту яких може мати неабияке значення у вирішенні правових питань. До документів такої категорії належать розірвані, жовані, спалені, а також документи із залитими або замазаними текстами чи їх фрагментами.
Дослідження розірваних документів починається зі збирання всіх окремих шматочків, звільнення їх від бруду. Потім їх складають на листі скла в єдине ціле — спочатку за обрізами країв, лініями графлення, текстами реквізитів і, нарешті, за текстами з обох боків документа і суміщенням окремих його частин за особливостями ліній розриву. Складений документ накривають іншим чистим склом і окантовують липкою стрічкою. Зібраний у такий спосіб документ для подальшої роботи з ним найкраще сфотографувати за правилами репродукції і з масштабом в умовах безтіньового освітлення. Експертиза розірваних документів дозволяє вирішити такі питання: Чи належать подані на дослідження обривки одному й тому ж документу? Частинами одного чи кількох (скількох саме) документів є шматки, виявлені у підозрюваного? Яким є текст розірваного документа?
Особливим видом зіпсованих документів є жовані документи. Такий документ має неабияке криміналістичне значення, оскільки злочинець, намагаючись розжувати і проковтнути його, зрозуміло, бажає знищити дуже цінну доказову інформацію. Жовані документи потрапляють у сферу доказування в екстремальних випадках особистого обшуку, коли оперативні працівники в момент затримання «на гарячому» примусово вилучають документ з ротової порожнини підозрюваного.
Текст у таких документах дуже важко читати, оскільки реакція слини з целюлозою паперу та його жування призводять до утворення зашкарублих невеличких ділянок, які ніяким чином не вдається випрямити, в тому числі й праскою. Одержавши жований документ, слідчий має укласти його між двома чистими пластинками скла і сфотографувати його з кільцевим (безтіньовим) освітленням, що створить умови для взаємного усунення тіней зустрічними потоками світла і дасть можливість прочитати текст документа.
Для виявлення закреслених, замазаних і залитих записів в умовах лабораторії застосовують дифузно-копіювальний метод, кольороподіл, фотозйомку інфрачервоної люмінесценції записів, вивчення документа у відбитих інфрачервоних променях за допомогою електронно-оптичного перетворювача.
Найкращим способом виявлення текстів, залитих тушшю, є електрофорез.
Виявлення текстів у документах, що були спалені, становить значну трудність. Є три стадії зміни паперу: висушування, обвуглювання, спопеління.
На першій стадії руйнування документа під дією високої температури спостерігаються його пожовтіння і короблення, але текст ще контрастує з фоном і може бути прочитаний. Такі документи необхідно сфотографувати і вилучити за допомогою вакуумної присоски (гумова груша із скляною трубкою), помістивши їх у картонну коробку з шаром пригладженої вати на дні.
При температурі 150—200° С папір обвуглюється, чорніє, згортається і зменшується у розмірах. Прочитати текст у такому документі візуально стає неможливим, а в лабораторних умовах це завдання може бути вирішене шляхом фотографування в інфрачервоних і ультрафіолетових променях, відбілювання поверхні документа перекисом водню, методами хімічного аналізу. Використовується також метод спопеління обвугленого документа в муфельній печі, і тоді на фоні білуватого попелу контрастно проступають літери тексту, який негайно треба сфотографувати, а документ безповоротно втрачається, розсипавшись.
Вилучення обвуглених документів треба доручати спеціалісту. Для проведення цієї операції застосовуються вакуумна присоска або наелектризована тертям об хутро чи шерстяну тканину пластинка целулоїду. Для транспортування обвуглений документ слід обробити за допомогою пульверизатора 15%-м розчином гліцерину у воді і помістити в картонну коробку з ватною подушкою на дні.
Якщо на місці слідчої дії виявлені спопелілі документи, треба надзвичайно обережно, не створюючи різких коливань повітря, сфотографувати їх — є всі підстави сподіватися, що на білуватому фоні такого документа стануть видимими штрихи тексту. Вилученню такі документи не підлягають.
Експертним шляхом можуть бути вирішені такі питання: Яким був текст спаленого документа? Які документи, гроші, цінні папери і в якій кількості були спалені судячи з наданої на експертизу обвугленої маси?