Криміналістика

2.9.4. Встановлення змін у документах

Часткові зміни до первинних документів зловмисники вносять шляхом дописок і виправлень, які спотворюють зміст документа, підчистки, змивання й травлення, які знищують первинну інформацію в документі, а також заміни окремих частин документа та переклеювання фотокарток.

Досить поширеним способом підробки є дописка, яка являє собою заміну початкового рукописного тексту документа внесенням нових слів, фраз або окремих письмових знаків. Різновид дописки — дорисовка, виправлення шляхом доповнення окремими штрихами існуючих літер і цифр. Для здійснення дописок зловмисники намагаються використовувати аналогічне письмове приладдя, такого ж кольору чорнило, пасти, олівці, щоб дописку було важко помітити.

Дописка може бути виявлена за такими ознаками:

• нерівномірність проміжків між словами, стислість літер або штрихів дописаного тексту,

• вихід дописаних слів, літер, штрихів за лінії графлення документа, а також на його поля,

• суперечності між змістом приписки і основним текстом, неоднаковий нахил штрихів аналогічних знаків, наявність наведення штрихів первинного тексту, різниця у відтінках і речовині штрихів,

різниця в кольорах люмінесцентного світіння під дією ультрафіолетових променів.

Дослідження, за допомогою яких виявляються дописки і виправлення, досить різноманітні. Це — огляд документа в кососпрямованому и прохідному освітленні, мікроскопічні дослідження, огляд і фотографування за допомогою світлофільтрів, використання дифузціювального методу, паперової та тонкошарової хроматографії, дослідження в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, токах високої частоти тощо.

На вирішення експертизи ставляться такі питання: Чи піддавався запис у документі змінам шляхом дописки, домальовування штрихів? Чи домальований штрих у вказаній цифрі? Чи дописана літера (цифра, слово, частина тексту) в конкретному місці досліджуваного документа?

Документи змінюються також шляхом підчищення — механічного видалення штрихів для їх остаточного знищення або підготовки місця для внесення нових записів. Підчищення здійснюється шляхом витирання ластиком, дрібним наждаком, зскрібання лезом бритви, ножа, кінчиком голки.

Ознаками, які дозволяють встановити факт підчистки та зафіксувати частки штрихів початкового тексту, є:

• зменшення товщини паперу, яке за своєю конфігурацією відповідає розташуванню елементів письмового знака,

• пошкодження лініювання бланків, літер друкарського тексту, елементів захисної сітки,

• розволокнення поверхневого шару паперу,

• наявність часток фарби, що не належать до тексту, які можуть бути штрихами попереднього запису,

• розпливчастість чорнильних штрихів у записах на підчищеному місці,

• вдавлені сліди письмових знаків, якщо підчищалися записи, зроблені олівцем,

• повне або часткове зникнення глянцю поверхні паперу.

Підчистка встановлюється шляхом візуального спостереження у кососпрямованому освітленні, огляду документа на просвіт, із світлофільтрами, а в умовах обладнаної лабораторії — за допомогою зйомки в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, дифузно-копіювальним методом, методом вертикальної зйомки, в результаті чого можна виявити скуйовдженість волокон на поверхні паперу, сліди полірування підчищених ділянок, видалені записи тощо.

На вирішення експертизи можна поставити такі питання: Чи піддавалися окремі записи в даному документі підчистці? Чи був раніше на відповідному місці документа, крім існуючого запису, інший запис, видалений шляхом підчистки?

Певне поширення має підробка документів шляхом повної або часткової заміни тексту документа травленням. Цей спосіб полягає у використанні деяких хімічних реактивів, які, вступаючи в хімічну взаємодію із складовими штрихів записів і відбитків, знебарвлюють їх. Як реактиви використовують кислоти і луги, перекис водню, перманганат калію, хлорамін, хлорне вапно тощо.

Ознаками травлення є:

• зміна кольору паперу в місцях дії

реактивів,

• знебарвлення захисної сітки та інших друкованих елементів бланка документа,

• поява тріщин, крихкості та ламкості паперу під дією реактивів,

• зміна кольору штрихів нових записів,

• порушення проклейки паперу, в результаті чого оброблені реактивом ділянки отримують матовий відтінок,

• розпливчастість барвника нових штрихів,

• відмінність кольорів люмінесценції ділянок, підданих дії реактивів, та іншої площини документа.

Дослідження з метою встановлення факту травлення і визначення витравлених записів проводяться за допомогою фотографування збудженої люмінесценції та фотографічної фіксації документа, освітленого фільтрованими ультрафіолетовими та інфрачервоними променями. Крім того природу реактивів для травлення встановлюють із застосуванням хімічного аналізу.

Експертизою документів з витравленими записами можна вирішити такі питання: Чи піддавались записи в даному документі травленню або дії розчинника? Якою речовиною зроблено травлення? Яким був початковий текст документа?

Окремі фрагменти документів можуть бути підроблені шляхом їх заклеювання. Первинний текст можна виявити зйомкою в інфрачервоних променях.

Змивання текстів чи к фрагментів здійснюється за допомогою зволожених водою тампонів (свіжі чорнильні записи) та дії розчинників — синтетичних мийних та інших засобів побутової хімії.

Ознаками змивання, які встановлюються під час огляду та лабораторних досліджень, можуть бути:

• зміна кольору паперу;

• зміна кольору ліній графлення та захисних сіток у бланках документів;

• зміна колірних відтінків у записах, виконаних на місці змитих;

• втрата глянсуватості паперу;

• поява розшарування, крихкості, ламкості паперу в місцях змивання;

• наявність не до кінця змитих первинних записів.

Іменні документи підробляються також шляхом заміни фотокарток. Заміна виконується переклеюванням фотокартки повністю, як правило, з домальовуванням окремих знаків відбитку печатки вручну, переклеюванням частини фотокартки (фотомонтаж обличчя) із збереженням оригінального відбитку печатки і переклеюванням емульсійного шару фотокартки.

У злочинному середовищі виготовлення фальшивих документів з переклеюванням фотокарток досягає досить високого рівня, а тому виявлення підробок потребує ретельного огляду підозрілих документів та їх кваліфікованого лабораторного дослідження. Ознаками переклеювання фотокарток є:

• незбіг частин відбитку печатки на фрагментах фотокартки, підробленої шляхом фотомонтажу;

• незбіг частин відбитку печатки на переклеєній фотокартці та бланку документа;

• відсутність на фотокартці відбитку печатки;

• пошкодження захисної сітки бланка документа;

• порушення смислового змісту тексту печатки;

• сліди клею на фотокартці та бланку документа;

• розходження в гарнітурі й розмірах літер у відбитку печатки;

• наявність на зворотному боці фотокартки слідів первинного документа у вигляді шматочків паперу, клею.

Візуально та за допомогою мікроскопічних і фізико-хімічних досліджень можна встановити, переважно — експертним шляхом таке: Чи переклеювалась фотокартка на документі повністю? Чи переклеювалась частина фотокартки на документі? Яким було попереднє розташування на документі видаленої фотокартки? Яка речовина застосовувалась при повторному наклеюванні фотокартки?

Одним із способів часткової підробки документів є заміна його частин (аркушів). Основними ознаками цього способу підробки, які можуть бути встановлені в ході звичайного огляду, є:

  • незбіг нумерації сторінок;
  • розходження у гарнітурі та розмірах елементів друкарського шрифту;
  • розходження у малюнку захисної сітки та характеру лінування;
  • незбіг розмірів аркушів та якості паперу;
  • незбіг або наявність додаткових слідів від проколів скріпок при брошуруванні;
  • незбіг, в окремих випадках, серії та номера документа.