Криміналістика

2.9.3. Встановлення повних підробок документів

Повна підробка документів полягає у виготовленні відповідних бланків та їх заповненні необхідною інформацією з метою вчинення за їх допомогою злочинів або їх приховання. Підробка може здійснюватись у стаціонарних умовах з використанням фабричних технологій та, хоч і професійно, але в побутових умовах або взагалі на примітивному рівні. Тому виявити підробки в одних випадках можна при огляді документа суб´єктом доказування, а в інших для цього потребується спеціалізоване дослідження експертом. У будь- якому разі працівники правоохоронних органів, судді, адвокати, нотаріуси повинні мати певні знання про технологію виготовлення бланків документів, заповнення їх реквізитів, способів підробки та вміти шляхом логічного аналізу і зіставлення фактів розпізнавати інтелектуальну підробку.

Бланки виготовляються на друкарських машинах з різними формами друку: високим, глибоким, плоским, флексографічним, трафаретним і орловським. Високий друк (його називають ще типографським, або книжковим) є одним з основних видів друку, за якого відбиток робиться з форми, котра має виступаючі (друкуючі) та заглиблені (пробільні) елементи. Фарба тримається на площинах виступаючих елементів, з яких і переноситься на папір. Основними ознаками високого друку є чіткі й рівні краї знаків та невеликі заглиблення у формі знаків на лицевому боці документа та іноді — випуклості від них на зворотному боці. У сильну лупу можна побачити потовщення шару фарби на краях літер по їх контуру.

Ще одним з основним видів друку є глибокий друк, за якого друкуючі елементи форми заглиблені. Чим глибшими є друкуючі елементи, тим більше фарби переходить з форми на папір при утворенні відбитка. Цей вид друку застосовується для друкування ілюстрованих журналів, фотоальбомів, буклетів, привабливих бланків документів. Ознаками глибокого друку є фрагментація фарби у штрихах знаків на окремі невеличкі елементи однакової форми, рельєфність шару фарби у відбитках, яка може навіть відчуватись на дотик.

Нарешті, до основних видів друку належить плоский друк, за якого друкуючі та пробільні елементи форми знаходяться в одній площині, але в результаті спеціальної хімічної обробки друкуючі елементи форми змочуються фарбою, а пробільні елементи не сприймають, відштовхують її. У результаті поверхневий шар барвника рівномірно розташовується в штрихах, які мають однакову товщину фарби. Найбільш поширеним різновидом плоского друку є офсетний друк (серед плоских є ще літографія — друкарською формою слугує камінь — та фотолітографія — виготовлення форми на камені фотомеханічним способом), за якого фарба з друкарської форми передається на гумову поверхню, а з неї переноситься на матеріал документа, що дозволяє друкувати тонкими шарами фарби всі види видань, у тому числі багатоколірні і на шорсткому папері.

Орловський друк, який був винайдений у 1890 p. І.І. Орловим, полягає в тому, що багатоколірне зображення одержується з однієї збірної друкарської форми за один прогін (окремі колірні шари формуються на кольороподільних формах, а потім переносяться на збірну форму). Цей друк застосовується для друкування паперових грошей та цінних паперів.

Трафаретний друк полягає у відтворенні тексту та графічних зображень шляхом продавлювання фарби крізь отвори друкарської форми, котра являє собою полімерну, шовкову або мідну сітку, вкриту на пробільних ділянках захисним шаром. Цей друк нерідко застосовується для фальшування документів. Ознаками такого друку є нерівні, вищерблені краї по контуру, сітчасті штрихи знаків, які відтворюють структуру форми, досить значний рельєфний шар фарби у штрихах.

Будь-які документи, офіційно віддруковані в типографії, мають відповідні реквізити — номер замовлення, дату виготовлення, тираж, умовне чи повне найменування типографії тощо.

Повна підробка документів здійснюється такими способами: рисування, друкування з виготовлених гравіруванням кліше, друкування з фотоцинкографічного кліше, друкування з набору типографського шрифту, друкування за допомогою копірів.

Бланки, підроблені шляхом рисування, характеризуються нестандартністю шрифту, нерівністю ліній рядків, нерівномірністю інтервалів між рядками, словами і літерами. Крім того, у штрихах можна побачити сліди приладу, яким здійснювалось рисування, часто трапляються граматичні помилки, а фарби, якими виконувалось рисування, на відміну від типографських, розчиняються у воді.

Підроблені за допомогою набраного типографським способом кліше бланки документів відрізняються неправильним використанням виключок, які забезпечують потрібну довжину рядків за рахунок збільшення пробілів між словами, нерівномірністю рядків, інтервалів між рядками, словами, літерами, наявністю в словах різних за гарнітурою і кеглем літер, заміною одних літер іншими, наявністю перевернутих знаків і граматичних помилок.

Для підроблених за допомогою фотоцинкографічного кліше документів характерними є, за наявності різниці в абсолютних розмірах з дійсним бланком документа, повний збіг змісту, розміщення частин і всіх пропорцій з оригіналом і дефекти у вигляді переривчастості тонких штрихів, нерівності країв штрихів, забруднень між штрихами, непродруковки окремих елементів знаків.

Останнім часом для виготовлення бланків стали використовувати різноманітні копіри, зокрема фотографічний (фототелеграфний і діазотипний), електрографічний, електрофотографічний (ксерографічний і електрофакс), термографічний, магнітографічний, для яких найбільш характерними є нерівні й нечіткі краї штрихів, нерівномірне накладення шару фарби в штрихах, відсутність окремих елементів у знаках, зернистість структури штрихів, забруднений фон зображення, зміна кольору фарб під дією на них органічних розчинників.

Експертиза в процесі дослідження повністю підроблених документів може дати відповіді на такі питання:

1. Чи надруковано даний документ типографським способом, а якщо ні, то у який спосіб?

2. Чи надруковані документи з одного й того ж набору в одній ти- пографії?

3. Чи виконаний друкований текст на одному принтері?

4. Чи виготовлена електрографічна копія даного документа на вилученому копіювальному апараті?

5. Чи використовувалась для виготовлення бланка документа друкарська фарба з досліджуваної ємності?