• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

2.9.2. Правила огляду документів та їх приєднання до справи

Огляд документів — це слідча дія або спосіб вивчення цих об´єктів іншими суб´єктами доказування для встановлення змісту та виявлення ознак, що визначають документи як речові докази.

Розрізняються два види огляду документів: 1) огляд як спосіб збирання та процесуального закріплення документів; 2) огляд як дія щодо їх дослідження. Поповнення матеріалів справи документами-доказами здійснюється трьома шляхами: а) вилучення при проведенні тієї чи іншої процесуальної дії; б) витребування; в) подання учасниками процесу або будь-якими іншими особами.

Будь-які документи, котрі потрапляють в орбіту судочинства, аналізуються під час огляду суб´єктами доказування (головним чином — слідчим) на предмет: встановлення найменування документа і його конкретного функціонального призначення; визначення належності і відповідності реквізитів; визначення матеріалів документа (категорія паперу чи іншого носія, характер фарби, чорнила, пасти тощо); вивчення змісту документа, мови, грамотності, наявності архаїзмів, професіоналізмів, вульгаризмів, діалектизмів, ідіом тощо; виявлення ознак підробки документа та їх зовнішнього вигляду.

Інколи при огляді документів з´ясовується, що значення має не лише інформація, відомості, які він містить, а й його індивідуальні ознаки, в силу яких він стає незамінним і які відповідають ознакам речового доказу. Такі двоякі доказові властивості документа мають бути розмежовані у протоколі огляду, а сам документ приєднаний до справи і як письмовий документ, і як речовий доказ, але за правилами приєднання до справи речових доказів.

У справі не повинно бути документів-доказів, які невідомо як до неї потрапили. Це означає, що стосовно документів, зібраних при проведенні тих чи інших слідчих дій, шлях к появи у справі має бути відображеним у протоколі цієї слідчої дії; документ, отриманий за запитом, має бути підтверджений копією запиту і відповідним листом про виконання запиту; документи, подані учасниками процесу, — їх клопотаннями про долучення документа до справи. Документи — письмові докази приєднуються до справи на підставі записів у протоколах огляду, обшуку, виїмки, супровідних листів про направлення документа за запитом, клопотань учасників процесу про приєднання документа до справи і спеціальної постанови щодо приєднання не потребують. Документи — речові докази приєднуються до справи спеціальною постановою разом з протоколом їх огляду.

Анонімні листи, в яких містяться відомості, що компрометують яку-небудь особу, не повинні розглядатись. Проте анонімки, у яких йдеться про злочин (шантаж, повідомлення про конкретний злочин, що готується чи відбувся, передсмертна записка тощо), можуть бути приводом для порушення кримінальної справи і, зрозуміло, приєднуються до неї Такі документи перевіряються на авторство чи виконавство шляхом проведення допиту ймовірних автора чи виконавця та призначення почеркознавчої або авторознавчої експертизи.

Огляд документів треба проводити з урахуванням певних вимог і рекомендацій криміналістики та процесуальних процедур, причому ці останні проводяться у певній послідовності:

а) акуратно, за допомогою пінцета і гумових рукавичок, треба оглянути документ, подивитись назву, реквізити, а ветхий, пошкоджений, з потертостями — відразу ж вмістити між двома чистими рівно відрізаними шматками скла;

б) оглянути в документі як лицеву, так і зворотну сторони;

в) вивчити документ на предмет наявності на ньому відбитків пальців, забруднень, позначок;

г) огляд спочатку здійснюється чисто візуально, без застосування яких-небудь засобів;

ґ) огляд необхідно повторити, ретельно вивчивши документ за допомогою лупи від 2х до 20х;

д) бажано оглянути документ за допомогою світлофільтрів жовтої, оранжевої, синьої та червоної зон спектра;

е) у всіх випадках документ треба вивчати послідовно з двостороннім, боковим та кососпрямованим освітленням;

є) бажано оглянути документ у темному приміщенні в ультрафіолетових променях лампи УФО для встановлення люмінесценції матеріалів документа та її особливостей;

ж) проведені дослідження можуть виявити ознаки підробки, які треба точно і детально описати в протоколі;

з) документи під час огляду не слід піддавати дії високої температури, надто яскравого освітлення і вологи;

і) не можна перегинати документ, а якщо він уже має складки, то допускається його перегинання по цих старих складках;

ї) документ — письмовий доказ підшивається до справи звичайним способом, і на нього наноситься порядковий номер аркуша справи;

й) документ — речовий доказ вмішується в конверт, який підшивається до справи і на якому проставляється порядковий номер аркуша справи.

Наведені криміналістичні та процесуальні правила огляду документів стосуються й роботи з ними захисника-адвоката у тих випадках, коли він самостійно збирає документи-докази шляхом к витребування або одержує к від підзахисних, їхніх родичів, знайомих чи просто сторонніх осіб. Але тут є деякі особливості. По-перше, якщо слідчий (суд) можуть при огляді документа у передбаченому законом порядку скористатися допомогою спеціаліста, то захисник-адвокат — лише неофіційною допомогою відповідного фахівця. По-друге, якщо слідчий (суд) за необхідності експертного дослідження документа може призначити проведення судової експертизи, то адвокат з аналогічних підстав може звернутися для отримання письмового висновку до фахівця, який володіє спеціальними знаннями, і одержати довідку, яка має статус іншого документа. По-третє, якщо слідчий (суд) у всіх випадках роботи з документами повинен це фіксувати процесуально в матеріалах справи, причому фіксувати безпосередньо в процесі самої роботи, то захисник-адвокат може фіксувати роботу з документами на власний розсуд залежно від обраної тактики захисту. Нарешті, у випадках, коли існує загроза втрати важливого для захисту документа або сам захисник з різних причин не в змозі забезпечити збереження наявної в документі інформації, йому слід вжити заходів до збереження документа на місці та в стані, у якому він був виявлений (отриманий), і негайно скористатися правом клопотати перед слідчим (судом) про проведення необхідної дії щодо вилучення цього документа, у якій захисник-адвокат повинен взяти участь.