Криміналістика
2.5.9. Субстанціональні сліди
Сліди, які не мають сталої форми й ідентифікаційними ознаками яких є властивості к складу, називаються субстанціональними (від латинського substantia — сутність; те, що перебуває в основі; щось відносно стійке). Ці сліди є залишковими явищами і утворюються речовинами, які відокремлюються від якоїсь маси або виділяються з якого-небудь джерела. Такого виду сліди треба поділити на дві великі групи: субстанціональні сліди у вигляді виділень і відокремлень живих істот, перш за все — людини, і субстанціональні сліди у вигляді частин яких-небудь компактних мас речовин органічного або неорганічного походження. До першої групи можна віднести кров, сперму, сечу, волосся, нігті тощо, до другої — лакофарбові покриття, ржу, паливно-мастильні матеріали, парфумо-косметичні вироби тощо. Усі ці сліди так чи інакше аж до індивідуальної визначеності характеризують окремі властивості об´єктів, що їх залишили (утворили). Тому джерела цих слідів можна розглядати як інтегральні слідоутворюючі об´єкти, які можуть бути з різною мірою конкретності індивідуалізовані на підставі залишених ними слідів.
Коло таких об´єктів надзвичайно широке, практично — безмежне, а їх дослідження здійснюються засобами природничих і технічних наук, до яких вони предметно належать, — хімії, біології, медицини, матеріалознавства. Криміналістика ж їх вивчає в аспекті виявлення, фіксації, зберігання, технічного й процесуального забезпечення к дослідження та використання одержаних матеріалів у системі іншої доказової інформації для доказування з метою досягнення об´єктивної істини у кожній конкретній справі.
Дослідження субстанціональних слідів дозволяє вирішувати діагностичні та ідентифікаційні завдання. Діагностичні завдання, в свою чергу, поділяються на прості (пряжі), коли встановлюються склад речовини, її природа, властивості, а також походження та призначення, і складні (складові), що передбачають встановлення факту й причин зміни попереднього стану речовини або матеріалу, природних змін під впливом певних факторів, технології виробництва тощо.
Завдання індивідуальної криміналістичної ідентифікації речовин і матеріалів за допомогою субстанціональних слідів теоретично вирішити неможливо через відсутність точної просторової визначеності слідоутворюючих об´єктів. Однак на основі виявлення сукупності характерних ознак (особливо — випадкового походження) може бути здійснена індивідуальна ідентифікація джерела походження слідів, тобто того об´єкта, від якого ця частка, що утворила слід, відокремилась або з якого виділилась. Наприклад, генотипоскопічна експертиза може здійснити індивідуальну ідентифікацію людини за кров´ю на рівні дослідження структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Крім того, у процесі дослідження цих слідів можна досягти встановлення дуже вузької групової належності речовин і матеріалів, висновки про яку в сукупності з іншими доказами можуть мати неабияке значення в обґрунтуванні юридичних рішень.
Зупинимось більш детально на декількох видах субстанціональних слідів.
Кров. Вона являє собою рідку тканину, яка циркулює в кровоносній системі і складається з плазми та формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів тощо). Червоний колір крові надає гемоглобін, що міститься в еритроцитах. Кров забезпечує циркуляцію в організмі харчових речовин і продуктів обміну, доставку кисню і видалення вуглекислого газу, водно-соляний обмін, підтримання постійної температури тіла. Завдяки наявності в крові антитіл, антитоксинів і лізинів, а також здатності лейкоцитів поглинати мікроорганізми та чужорідні тіла кров виконує захисну функцію. У тілі людини циркулює близько 5 л крові.
Слідчий та інші суб´єкти доказування повинні добре знати способи виявлення і збереження плям, які можуть виявитися кров´яними, і вміти за цими плямами встановлювати окремі обставини події.
Кров на місці події може бути у вигляді крапель, плям, відбитків, бризок, патьоків, змивних вод тощо. Усі вони так чи інакше відбивають механізм події. Свіжі сліди крові мають червонувато-коричневий колір і глянсуватість, але під впливом часу, сонячного світла, тепла, вітру глянсуватість поступово зникає, а колір змінюється від червоного до коричневого і чорного й може здаватися зеленим, синім або сірувато-білим. Плями крові на шпалерах можуть мати зовсім неочікуваний колір, сприймаючи колір шпалер. Треба мати на увазі, що за кров´яні плями можна на перший погляд легко прийняти забруднення фарбою, ржею, кавою, екскрементами тощо. Тому сліди крові, крім очевидних місць к знаходження (наприклад біля трупа з колотими ранами), варто шукати за логікою місця події в найбільш ймовірних місцях і вилучати к за найменшого припущення щодо їх належності. За характером розташування слідів крові, к формою, кількістю можна дійти висновків про механізм нанесення пошкоджень, висоту, з якої падали краплі крові, тощо.
У протоколі огляду всі виявлені сліди, які є або можуть бути кров´яними, мають бути ретельно описані (місце виявлення, розміри, форма, колір, кількість), сфотографовані й збережені для подальшого експертного дослідження. Найкращий спосіб збереження слідів крові — вилучення к разом з предметом і надійне упакування.
Дослідженнями крові можна вирішити досить широке коло питань. Ці дослідження проводяться в судово-медичних установах і належать до сфери судово-імунологічних експертиз. Кров або схожі на неї сліди у вигляді плям, крапель, мазків, патьоків, відбитків на дослідження подаються висушеними без доступу прямого сонячного світла.
Перш за все мікроскопічними, мікрохімічними та іншими методами вирішується питання про наявність саме крові, а потім за допомогою реакції преципітації встановлюється належність крові людині або тварині, і якщо тварині, то якій саме.
Експертизою крові можна також встановити, яка група крові (за системою АВО є чотири групи: 0 (перша), А (друга), В (третя), АВ (четверта), які визначаються за наявністю антигенів А, В, Н та аглютинінів анти-А і анти- В), людині якої статі вона належить (наявність Х-хроматину у жінок або Y-хромосоми у чоловіків), дорослій людині чи дитині, матері чи плоду, вагітній чи не вагітній жінці, яке регіональне походження крові, яка давність плям крові, чи походить кров від конкретної людини (генотипоскопічна експертиза), чи містить кров алкоголь, окис вуглецю тощо.
Сперма. Плями сперми мають сірувато-білий колір. Сліди сперми при вилученні не варто зіскоблювати, оскільки це знищує сперматозоїди, а краще зрізати лезом бритви з тонким шаром основи. Важливо, щоб в упаковці сліди не піддавалися тертю, а тому поверхню зі слідами треба закріплювати на картоні, який вміщується в коробку так, щоб упаковка не контактувала зі слідами.
Сліди сперми на тілі людини збираються лікарем. к треба розм´якшити дистильованою водою або гліцерином і перенести на чистий фільтрувальний папір, який потім поміщається в пробірку. Волосинки, на яких може знаходитись сперма, зрізуються й укладаються в пробірку.
Шляхом експертного дослідження сперми можуть бути вирішені питання про природу плями, направленої на експертизу, людині чи тварині належить сперма, до якої вона належить групи, чи можливе її походження від конкретної людини.
Сеча. Сліди сечі на місці події вилучаються разом з одежею, яка упаковується в щільно закриті целофанові кульки. Сеча на інших предметах вилучається й упаковується разом з предметами в целофанові або паперові кульки, щоб запобігти впливу зовнішніх факторів.
Судово-медичні дослідження дозволяють встановити наявність сечі в сліді, її видову належність, належність до певної групи, наявність у людини деяких захворювань, присутність алкоголю, можливість походження від конкретної людини.
Кал. Іноді на місці події внаслідок переживань злочинці залишають випорожнення. В інших випадках зловмисники це роблять з цинічних хуліганських спонукань, як жест зневаги до правоохоронців, через існуючі у них забобони. Такі сліди є цінними речовими доказами для розшуків і викриття злочинців, оскільки їх дослідження дає можливість встановити групу крові, перелік харчових продуктів, які вживала особа, наявність кишкових паразитів, перелік захворювань, можливе походження від конкретної людини.
Слина. Сліди слини можуть залишитись на недокурках сигарет і сигар, кляпах із тканини, носових хустках, заклеєних конвертах, наклеєних поштових марках, зубочистках, а також у виявлених на місці події плювках. Кожен з цих об´єктів має бути ретельно описаний у протоколі, упакований і направлений на судово- медичну експертизу.
Експертні дослідження можуть проводитись зі слиною в будь-якому вигляді і навіть за наявності незначної кількості висохлого матеріалу. Дослідження слини дозволяють встановити групу крові людини, залишила її сліди.
Виділення з носа. На підставі дослідження цього матеріалу можна визначити групу крові такою ж мірою, як і на основі інших продуктів секреції. Можливості досліджень розширюються, якщо в масі виділення знаходяться волосинки з носа.
Піт. Сліди поту можуть знаходитись на носових хустках, головних уборах, одежі, які залишаються на місці події. Такі сліди є надійним матеріалом для встановлення групи крові.
Вміст шлунку (блювота). Виверження цих мас нерідко трапляється на місці події як результат навмисного чи випадкового отруєння, підвищення артеріального тиску, викликаного сильним хвилюванням, різкого відчуття огиди від картини вчиненого, наприклад вбивства. Речовини, з яких складається блювотина, можуть характеризувати склад їжі, що вживалася особою останнім разом, наявність деяких хвороб. На основі аналізу вмісту шлунка можна встановити групу крові, причому протягом досить тривалого часу з моменту його вилучення.
Усі ці дані мають неабияке значення для встановлення обставин розслідуваної події та виявлення злочинця.
Волосся. Ці речові докази можуть знаходитись на злочинці, на зброї та знаряддях насильства, на жертві злочину. У принципі, вони можуть бути знайдені на місці будь-якої події чи на будь-якому з її учасників. Волосся може бути вирване з тіла злочинця під час боротьби, залишитись на ньому або потерпілому від злочину. Воно може також випадати природним шляхом, може бути зрізане ножицями або бритвою. Виявлене на місці події чи під час огляду одежі, а також знайдене на тілі в ході освідування волосся необхідно описати й зафіксувати в паперових пакетиках або пробірках.
Для проведення судово-медичної експертизи волосся слідчий за допомогою спеціаліста має відібрати його зразки у всіх осіб, стосовно яких є припущення, що волосся належить їм, і з ділянок тіла, з яких ймовірно воно походить. Ця процедура має виконуватись, залежно від ситуації, стосовно живих осіб, трупів і тварин. Кожний зразок слід вмішувати в окрему ємність з відповідними написами і підписами.
За допомогою судово-медичної експертизи можна встановити, чи є наданий на дослідження об´єкт волоссям, людині чи тварині воно належить, а якщо тварині, то якій саме (тут для дослідження залучається біолог), з якої частини тіла воно походить, особі якої статі належить волосся, який вік особи, котрій належить волосся, чи є на ньому механічні пошкодження, у який спосіб було видалено волосся (випало, вирвано, розірвано, зрізано), чи має волосся ознаки хімічної або термічної дії, які захворювання волосся чи організму людини в цілому встановлено під час експертизи, чи свідчить аналіз волосся про наявність в організмі яких-небудь токсичних речовин, чи можна дійти висновку про індивідуальну належність поданого на дослідження волосся.
Пил. Для встановлення фактів знаходження особи короткочасно в якому-небудь місці або перебування її тривалий час в якомусь середовищі, чи механічного контакту її з іншою особою важливе значення можуть мати частки пилу різного походження і складу, які виявляються під час огляду місця події, одежі підозрюваного й потерпілого, на знаряддях злому, зброї тощо. Аналіз пилу може стати основою для встановлення особи невпізнаного трупа.
Як показує практика, пил може бути досить характерним для певного місця. Це особливо стосується таких місць, де пил виникає постійно в результаті виробничого процесу або природних перетворень, наприклад у млинах, на будівельних майданчиках, у майстернях з обробки різних матеріалів (дерева, металів, каменю тощо), шахтах, складах тощо. Крім того пил може характеризувати певну місцевість, яка визначається за особливостями її ґрунтів і рослинності.
Під час огляду місця події, одягу, взуття, предметів у місцях знаходження або можливого знаходження пилу спочатку за допомогою лупи виявляються дрібні частки і волокна, які пінцетом вилучаються в окремі для кожного місця виявлення пробірки або паперові пакетики, а потім ці місця обробляються пилососом, оснащеним спеціальною насадкою з вузьким соплом у вигляді щілини і набором паперових фільтрів. Важливо, щоб пил, зібраний у різних точках місця події або з різних частин одежі та взуття, не змішувався. Дуже корисною є додаткова фіксація місця виявлення пилу у вигляді рисунків (схем) місця події, одягу, взуття, предметів з виділеними і пронумерованими ділянками виявлених порцій пилу, які кореспондувались би з відповідним чином пронумерованими зразками пилу в пробірках і пакетиках. Щільні конгломерати на краях підметки, в ділянці між підметкою і каблуком, за рантом взуття зіскоблюються на чистий папір і упаковуються.
Дослідження пилу проводиться адаптованими до малих кількостей методами аналізу в ґрунтознавчій, хімічні, біологічній, геологічній галузях знань. Вирішуються питання про походження зразків пилу, к склад, групову належну, тотожність джерела походження.
Іржа. Плями іржі можна іноді вважати кров´яними, але к належність до заліза та його сплавів дуже легко встановлюється шляхом хімічного або спектрального аналізу. Наявність нашарувань іржі на одежі або тілі підозрюваного без ускладнень дозволяє виявити факт його перебування в тому місці, де міг відбутися його контакт з іржавою поверхнею.
Фарба. У криміналістичній практиці зустрічаються сліди різноманітних лакофарбових матеріалів, які за хімічною природою зв´язуючої речовини поділяються на масляні фарби, нітроемалі та лаки, пентафталеві та гліфталеві ґрунти й емалі. Сліди цих матеріалів можуть залишатися під час ДТП на деталях транспортних засобів, перешкодах, одежі й тілах потерпілих, у процесі контактів з фарбовими покриттями в житлових приміщеннях, парканів, станків, інструментів та інших об´єктів.
Перш ніж вилучати нашарування з об´єкта- носія, необхідно ретельно к описати, вказати розміри часток і нашарувань, к зовнішній вигляд і обов´язково — місце знаходження. По можливості треба вилучати не зіскоби, а безпосередньо об´єкт, оскільки скобління призводить до знищення поверхні та унеможливлює проведення трасо- логічних досліджень. Пакувати речові докази треба таким чином, щоб під час транспортування різних зразків та об´єктів не трапилося к пошкодження та змішування.
Необхідно мати на увазі, що особливості лакофарбового покриття, які потім відображаються в слідах, виникають після його нанесення на предмет, при затвердінні. Залежно від способу та технології фарбування предметів (мазання, накатка, занурювання, налив, розпилення), режиму висихання на поверхні покриття утворюються різні дефекти (шагрені, пористість, смугастість, меління тощо). Дефекти утворюються також у процесі старіння покриття під час експлуатації (білесоватість, розтріскування, відшарування, бронзування тощо).
Покриття транспортних засобів і деяких предметів, які залишають сліди під час вчинення розслідуваних подій, є багатошаровим. Кількість шарів, згідно зі стандартами заводської технології, може бути від двох до восьми: ґрунтовка, шпаклівка, декоративні емалі, лаки. Тому шаруватість є цінною ідентифікаційною ознакою покриття, яка містить інформацію про тип, вид і марку об´єкта, технологічні особливості фарбування, умови експлуатації, наявність чи відсутність ремонтних робіт і умови їх проведення.
Для проведення експертизи лакофарбових слідів і успішного вирішення поставлених завдань слідчий повинен повідомити експерту про дату пофарбування предмета, умови експлуатації предмета з фарбованою поверхнею, умови зберігання предмета, умови виявлення, вилучення та фіксації об´єкта слідчим (спеціалістом). На дослідження направляються сліди на предметах-носіях і предмети, які могли залишити ці сліди.
Експерти можуть дати відповіді на такі питання:
1. Чи є дана речовина лакофарбовим покриттям або матеріалом?
2. Який вид цього лакофарбового покриття чи матеріалу?
3. Чи піддавався предмет, залишив слід, перефарбуванню і якому саме?
4. Чи мають порівнювані об´єкти загальну родову належність?
5. Чи складали раніше частки нашарування єдине ціле з лакофарбовим покриттям даного предмета?
6. Чи зберігались в одному місці лакофарбові покриття або матеріали, порівнюються?
Губна помада. Цей вид парфумо-косметичних виробів у слідах найчастіше фігурує в слідчій практиці. Сліди помади залишаються на посуді, недокурках, паперових салфетках. Під час огляду їх треба описати в протоколі і вилучити з предметами-носіями, відповідним чином упакувавши. На експертизу направляються досліджувані об´єкти та, ситуаційно, зразки помади або інших парфумо-косметичних виробів, які могли брати участь у слідоутворенні, наприклад крім помади контурні олівці, пудра, крем-пудра, лаки, туш для повік, тіні, рум´яна, креми, мастила, лосьйони, піна, шампуні, емульсії, фарби і лаки для волосся, дезодоранти, туалетна вода, одеколони, духи тощо.
Експертизою вирішуються питання: про належність слідів даної речовини до помади, інших виробів парфумерії; якщо так, то якого вони виду й у якій країні виготовляються; про спільну групову належність даної помади в сліді і зразків для порівняльного дослідження; про єдине джерело походження порівнюваних об´єктів, наприклад, слід залишено губною помадою з направленої на дослідження туби.
Наркотичні засоби, психотропні речовини й прекурсори. На місці події або обшуку можуть бути виявлені частки й сліди-нашарування у вигляді порошку та смоляних мазків гашишу, часток канабісу (марихуани), макової соломки, мазків і порошку опію, сліди синтетичних наркотичних речовин (героїн, гідроморфон, оксико- дон, етрофін, ефедрон, метадон, петидин, промедол, фентаміл), які можуть бути на упаковці, шприцах, голках, ампулах, сигаретах, у вигляді нашарувань на одежі, в кишенях, на стінках чашок, стаканів, на пристосованих для кустарного виготовлення цих речовин ситах, пресах тощо.
На місці виявлення даного роду об´єктів треба провести к детальну протокольну фіксацію, вилучити з предметами-носіями, ретельно упакувати, щоб не було пошкоджень при транспортуванні, і направити якомога швидше на експертизу, оскільки багато з органічних складових наркотичних речовин є нестійкими й під час зберігання можуть видозмінитися. За наявності, на експертизу направляються зразки речовин з дотриманням правил відбору проб (тут потрібна допомога спеціаліста). Якщо вилучаються вологі наркотичні речовини рослинного походження, перед упаковкою к необхідно ретельно просушити, інакше вони можуть зіпсуватись.
Судово-біологічна, судово-хімічна та судово- медична (токсикологічна) експертизи вирішують такі питання:
1. Чи залишено сліди наркотичною речовиною (психотропними речовинами, прекурсорами), і якщо так, то якого вона виду?
2. Чи мають єдине джерело походження виявлені сліди наркотиків та надані на дослідження зразки?
Одяг підозрюваного й потерпілого (трупа) вилучається повністю, і кожний його предмет упаковується в окрему ємність. Дуже важливим є встановлення факту взаємного контакту підозрюваного й потерпілого, про який може свідчити наявність відповідних волокон під нігтями, а тому к необхідно зрізати, упакувати окремо і направити разом з предметами і зразками на експертизу.
Експерти можуть дати відповіді на такі питання:
1. Чи є дані частки волокнами, якому виробу вони можуть належати?
2. Яким є механізм нашарування волокон на даний предмет?
3. Чи перебував даний предмет у взаємодії з іншим наданим предметом?
4. Яке призначення предметів, волокна від котрих досліджуються (одяг, клоччя, мішковина)?
5. Чи мають волокна на даному об´єкті загальну родову належність з волокнами даного предмета одягу (даного знаряддя)?
6. Чи складали єдине ціле фрагмент тканини й предмет одягу?
Нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали. Об´єктами у цій галузі є легкозаймисті нафтопродукти та к сліди на носіях, мастильні матеріали та к сліди, тверді нафтопродукти, наприклад асфальт. Ці об´єкти фігурують у справах про підпали, вибухи, вбивства зі спаленням трупів, ДТП, крадіжки зброї та інших предметів, які змащуються під час зберігання.
Сліди розчинників, бензину, гасу, дизельного пального, мінеральних мастил, консистентних змазок, парафіну, бітуму знаходять на долішніх поверхнях місця події, одежі й тілах учасників події, транспортних засобах, зброї та інших предметах, навколо вогнепальних пошкоджень тощо. Об´єкти, які вилучаються з наявними на них слідами, треба упакувати в герметичні ємності, а зразки для порівняльного дослідження варто тримати в холодильнику або прохолодному темному місці. Не можна поміщати нафтопродукти та предмети з їх слідами у паперові пакети, сірникові коробки, використовувати для упаковки пластмасу, картон, деревину.
Експерти — фахівці в галузі нафтохімії, технології´ нафтопереробки, фізичної хімії — можуть дати відповіді на такі питання:
1. Чи належить пляма до легкозаймистих речовин, і якщо так, то які її хімічний склад, марка?
2. Коли мастило потрапило на даний предмет?
3. Чи перебувала виявлена в плямі мастильна речовина в експлуатації?
4. Чи знаходився у кишені підозрюваного вкритий змазкою предмет?
5. Чи перебували порівнювані об´єкти в одній ємності?
6. Чи є даний слід частиною конкретного об´єму речовини?
7. Чи мають спільну родову належність речовини в плямах і поданих на експертизу зразках?
Спиртовмісні речовини. За певних ситуацій при заподіянні тілесних ушкоджень, вчиненні вбивств, виготовленні кустарним способом спиртовмісних речовин на одязі, посуді, предметах обстановки, конструкціях та обладнанні можуть мати місце сліди речовин з вмістом спирту.
Об´єкти, ймовірно містять спиртові речовини, під час огляду або обшуку треба поміщати в добре закорковані ємності, зберігати в прохолодному місці.
На вирішення експертизи можуть бути поставлені такі питання:
1. Чи є виявлені плями слідами спиртовмісної рідини, до якого виду вона належить, і яка її міцність?
2. Чи міститься в слідах етиловий спирт, і якщо так, то він є гідролізним чи ректифікатом?
3. Заводським чи кустарним способом виготовлена спиртова рідина, що міститься в плямі?
4. Чи відповідає рідина в плямі певному виду вино-горілчаних виробів?
5. Чи має рідина, якою утворені сліди на предметі-носії, спільні родову, групову належність з рідиною, наданою для дослідження?
6. Чи становили раніше єдиний об´єм рідини, виявлені в плямах і надані в зразках?