Криміналістика
2.5.8. Наукове і процесуальне значення похідних речових доказів
Органи дізнання та досудового слідства забезпечуються необхідними НТЗ. Це сприяє дослідженням все більш широкого кола об´єктів, що вилучаються з місця події й можуть слугувати речовими доказами у визначенні обставин злочину. У тих випадках, коли вилучити об´єкт у натурі неможливо, сучасні НТЗ дозволяють відтворити з великою точністю його істотні ознаки, зокрема шляхом контактного моделювання. Одержана модель у цих випадках набуває, по суті, значущість, рівносильну значущості первинного речового доказу.
Первинними називають докази, які є першоджерелами відомостей про факт, що підлягає встановленню, а похідними — докази, що містять відомості, одержані з іншого джерела. Той чи інший предмет може отримати значення речового доказу в кримінальній справі, наприклад, внаслідок його взаємодії як слідосприймаючого об´єкта з особою, причетною до злочину, або зі знаряддям злочину.
Однак вилучення й приєднання до справи таких предметів іноді виявляється практично неможливим через їх громіздкість, ламкість тощо. Тому й вдаються до їх моделювання, до створення похідного доказу. При цьому, звичайно, не мається на увазі створення якогось нового речового доказу. Так, виготовляючи зліпок, слідчий лише переносить у нього як у модель сліду інформацію про ознаки й властивості певного, вже існуючого, предмета.
Загальновизнаною є точка зору, згідно з якою моделювання може бути повним або неповним, здійснюваним в уявній або в матеріальній формі. Ведучи мову про похідні речові докази, слід мати на увазі лише матеріальне, фізичне моделювання, яке здійснюється за допомогою спеціальних, а також загальновживаних речовин і матеріалів: гіпсу, пластиліну, полімерних мас; фотографічними й іншими методами, які дозволяють одержати відображення об´єкта, його модель як засіб доказування. Таким чином, зліпки, відбитки, фотографічні знімки, що адекватно відображають загальні й окремі ознаки речових доказів, за своєю сутністю є похідними речовими доказами, і саме вони використовуються звичайно в ідентифікаційних судово-експертних дослідженнях.
У чинному законодавстві названі моделі визначаються як додатки до протоколів слідчих дій. Так, у ст. 85 КПК України зазначено, що до протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.
Проте на практиці зліпки, відбитки та в окремих випадках — фотознімки використовуються не лише як додатки до протоколів слідчих дій, а й як самостійні об´єкти дослідження. У розпорядженні слідчого є багато засобів і способів, за допомогою яких можна зафіксувати й зберегти на тривалий час ті чи інші ознаки, властивості речового доказу. Від похідних речових доказів не вимагається, щоб вони відтворювали всі без винятку ознаки й властивості первинного (оригінального) речового доказу. Необхідно лише, щоб створювана модель точно відображала ті його особливості, які мають істотне значення для справи. Основною функцією похідного речового доказу є заміщення оригіналу як носія конкретних фактичних даних. Його доказове значення полягає в тому, що він відображає такі ознаки первинного речового доказу, які дозволяють встановити групову належність, індивідуальну тотожність та інші важливі для справи обставини.
На практиці для моделювання об´ємних і поверхневих слідів використовуються певні речовини й реактиви (маси для зліпків, порошки), однак і фотознімки таких слідів передають, як правило, істотні ознаки модельованого об´єкта, необхідні для встановлення певних фактів, а застосування стереофотографії забезпечує, в необхідних межах, точну передачу об´ємності та інших властивостей об´єкта (наприклад «оптичний зліпок»). Критерієм визнання того чи іншого фотознімка похідним речовим доказом має бути не лише характер об´єкта, що фотографується, а і зміст самого знімка; незалежно від того, пласким чи об´ємним є об´єкт, — важливо, щоб фотознімок дозволяв вирішувати в кожному конкретному випадку поставлені завдання. До числа похідних речових доказів мають бути віднесені також фотознімки, зроблені слідчим або спеціалістом із застосуванням методів дослідницької фотографії, які дозволяють виявити й зафіксувати приховані ознаки речового доказу (наприклад фотознімок в інфрачервоних променях документа — речового доказу, на якому «проявлено» закреслений текст).
Ознаки, що відобразились у похідному речовому доказі, за необхідності можуть бути відтворені повторно (наприклад, з похідного речового доказу — зліпка можна відлити новий зліпок) з відповідним процесуальним оформленням. У певних ситуаціях один похідний речовий доказ може бути замінений іншим носієм матеріально зафіксованого відображення ознак даного похідного речового доказу, одержаним з використанням інших засобів фіксації (наприклад, зліпок зі сліду взуття може бути замінений стереофотознімком цього ж сліду; слід пальця на слідокопіювальній плівці — фотознімком тощо).
Таким чином, похідними речовими доказами є матеріальні фізичні моделі первинних речових доказів, що безпосередньо відтворюють істотні ознаки останніх і слугують для к заміни у процесі доказування. Вони передають необхідну інформацію про первинний речовий доказ і виступають у процесі доказування як джерела доказів.
Можна стверджувати, що вчення про похідні речові докази дозволяє розширити можливості використання слідів у судочинстві та сприяє розвитку трасології як галузі криміналістичної техніки в цілому.