• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

2.5.5. Сліди транспортних засобів

Сліди транспортних засобів у загальному вигляді можна охарактеризувати як сліди, що відображають зовнішню будову окремих частин цих засобів.

Усі сліди цього типу можна поділити на: а) сліди ходової частини засобу (коліс, гусениць, лиж); б) сліди частин транспорту, що виступають (кузова, бампера, облицювання радіатора), на інших предметах; в) предмети, що відокремились від транспортного засобу (частки фарного скла, фарби, дерев´яного кузова); г) сліди, що утворились на транспортному засобі в результаті контакту (різні пошкодження, нашарування); ґ) речовини, які не є об´єктами трасології, а досліджуються в експертизі матеріалів і речовин (хімічні, фізико-хімічні та біологічні дослідження).

Сліди ходової частини виникають у результаті поступально-обертального руху колеса як статичні сліди кочення та за повного блокування коліс у процесі гальмування — як динамічні сліди ковзання. Ці сліди можуть бути об´ємними і поверхневими. У всіх випадках можлива індивідуальна ідентифікація ходових частин транспортних засобів, особливо за слідами кочення. Тут має місце випадок опосередкованого ототожнення транспортного засобу за відбитками його коліс, якщо ці колеса не замінено, що обов´язково треба перевірити слідчим шляхом.

Крім задач ідентифікації дослідження слідів транспортних засобів дозволяє вирішувати діагностичні задачі: встановлювати напрямок руху, факт гальмування, зупинки тощо. Сліди різкого гальмування утворюються у процесі руху юзом у вигляді темних полос на твердому покритті або довгих борозн шириною за розміром протекторів шин — на ґрунті. Виходячи з характеру і довжини полоси гальмування можна дійти висновку про швидкість руху транспортного засобу перед початком гальмування.

Напрямок руху можна визначити за деякими елементами слідів, а саме:

• рисунок протектора «ялинка» відкритим кутом повернутий у бік руху;

• краплі рідини (мастило, вода, гальмівна рідина), що падають під час руху, мають грушоподібну форму і гострими кінцями обернені в бік руху;

• на дорогах з твердим покриттям у випадках переїзду калюж, ділянок із сипкими речовинами (пісок, цемент тощо) у напрямку руху залишаються сліди вологи, пилу, які поступово сходять нанівець;

• під час проїзду через ділянки дороги із сипким ґрунтом частки ґрунту розташовуються з обох боків сліду від колеса у вигляді віяла, загострена частина якого спрямована в бік руху;

• вдавлений колесом у ґрунт камінець залишає у сліді зазор з боку, протилежного напрямку руху;

• у випадках переїзду колесами гіллячок, соломинок, щепок останні будуть зламані, а їх кінці обернені в напрямку руху.

На місці дорожньої події часто залишаються уламки зовнішніх дзеркал заднього виду, додаткової бокової фари, антени, бампера тощо. За цими уламками можна встановити модель (марку) автомобіля, а також визначити, від якого конкретно автомобіля вони відокремились.

Частини автомобіля, що виступають, утворюють під час зіткнення, наїзду на людину або контакту з об´єктами зовнішньої обстановки (стовпами, деревами, загорожею тощо), переїзду через тіло людини сліди-відображення. Сліди контактної взаємодії з успіхом використовуються для встановлення транспортного засобу, що зник з місця події, а також для реконструкції перебігу й результату дорожньо-транс- портної події, Особливу увагу варто приділити пошуку пар відповідних один одному слідів на різних транспортних засобах, що зіткнулися, або на транспортному засобі та інших об´єктах, які контактували під час події.

Сліди транспортних засобів мають бути ретельно виміряні, описані в протоколі, сфотографовані максимально можливим крупним планом, а з деяких виготовлені зліпки або відбитки. Сліди протекторів, лиж, гусениць фотографуються способом лінійної панорами.

Об´ємні сліди фіксуються гіпсом за правилами копіювання слідів ніг, але з використанням значно більшої кількості гіпсу. Поверхневі сліди можуть фіксуватись описаними вже способами за допомогою зволоженого фотопаперу або прошкуреної листової гуми. Сліди на картоні, папері, фанері, дошках, одязі потерпілого вилучаються в натурі.