• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

2.5.4. Сліди знарядь злому й інструментів

Сліди знарядь злому й інструментів та робота з ними являють собою окремий розділ трасології, який присвячено дослідженню різних механічних слідів від знарядь злому, інструментів, виробничих механізмів, а також замків, замикальних пристроїв, пломб тощо. Цей розділ трасології останнім часом все частіше називають механоскопісю.

Під зломом слід розуміти повне або часткове руйнування замикального пристрою, замка, пломби, дверей, вікна, стіни, стелі, підлоги, дверцят шафи, сейфа з метою проникнення до закритого сховища (жилого й нежилого приміщення, шафи, сейфа, сундука, чемодана).

За походженням і цільовим призначенням знаряддя злому поділяються на три нерівновеликих види: а) спеціально виготовлені й призначені для злочинних цілей, наприклад «фомка», «гусяча лапа», «балерина», «устіті», «відмичка» тощо; б) інструменти й пристосування, що мають загальнотехнічне застосування, наприклад лом, кліщі, пасатижі, склоріз, стамеска, ножівка, напилок тощо; в) випадкові предмети, що опинилися на місці злочину, наприклад шматок труби, залізний прут, булижник тощо.

Залежно від знаряддя злому й механізму слідоутворення можна виділити такі сліди:

• сліди натискування, що утворюються при віджиманні ломиком, «фомкою», рукояткою кліщів тощо рухомих елементів замкнених сховищ—дверцят шафи, хатніх дверей, шухляди столу. На поверхні перешкоди залишається неглибокий вдавлений слід, який повторює конфігурацію робочої частини знаряддя та містить відбиток її дрібних деталей;

• сліди удару, що виникають у результаті сильних і різких дій на об´єкт для його руйнації міцними і важкими предметами — ломом, кувалдою, молотком тощо. На слідосприймаючій поверхні утворюються досить чіткі статичні сліди, які відображають особливості робочої частини предмета;

• сліди тертя, ковзання утворюються під час натискування або удару, коли в кінцевий момент слідоутворення кінчик знаряддя продовжує рухатись. При цьому виникають сліди у вигляді систем валиків і борозенок (трас), які адекватно відтворюють рельєф крайнього ребра робочої частини знаряддя злому;

• сліди різання є наслідком дії на поверхню об´єкта леза ножа, сокири, тесака, ножиць, у результаті чого утворюється динамічний відбиток знаряддя різання — мікрорельєф у вигляді неповторної системи трас. Такого ж роду сліди утворюються в результаті стругання рубанком, фуганком, шерхебелем, фальцгебелем, шпунтубелем, зензубелем тощо;

• сліди пиляння виникають внаслідок дії на дерев´яні, металеві, пластмасові предмети зубчиків різноманітних пилок (ножівки, лучкової, дворучної, дискової) та насічок напилків. Ці сліди дають можливість встановлювати родові ознаки знаряддя, а для індивідуальної ідентифікації вони, як правило, непридатні;

• сліди свердління залишаються на перепонах під дією свердел різного діаметра, які дозволяють, обертаючись навколо своєї поздовжньої вісі і поступово знімаючи ріжучою кромкою шар за шаром матеріал перепони, утворювати отвори. Свердла приводяться в дію ручним або електричним дрилем. Для свердління отворів у дереві крім звичайних свердел можуть використовуватись перове свердло, перовий чи ложковий бурави, приводяться в дію дрилем або коловоротом. У всіх випадках ідентифікаційне значення мають сліди робочих кромок інструментів на стружках, а отвори можуть дати інформацію лише про тип і розміри інструмента.

Сліди знарядь злому ретельно вимірюються, описуються, фотографуються за правилами масштабної зйомки та, по можливості, вилучаються разом з предметами або їх частинами. За неможливості такого вилучення виготовляються зліпки з пластиліну, гіпсу, синтетичних спеціальних паст К, У-4, СКТН, зуболікарських зліпочних мас.

На вертикальних поверхнях гіпсові зліпки виготовляють за допомогою цупкої картонної коробки від сигарет, відділивши від неї кришку й одну з широких бокових стінок. Гіпсова суміш заливається зверху в притиснуту до поверхні зі слідом коробку. Сліди на штукатурці попередньо необхідно закріпити розчином силікатного клею у воді, який після випаровування води утворює міцну кірку.

Ідентифікація знарядь злому проводиться шляхом порівняльного дослідження слідів з місця події та експериментальних слідів, залишених знаряддями, що перевіряються.

Особливе місце в криміналістичному дослідженні знарядь злому посідають замки і пломби. За конструкцією замки поділяються на найпростіші сничові (в основному меблеві), сувальдні, циліндрові, шифрові; за способом кріплення — замки навісні, прирізні (кріпляться зсередини рухомої частини входу до сховища), врізані, або внутрішні (кріпляться у заглибленні, що відповідає формі й розміру замка, в торці дверей чи шухляд).

У всіх випадках мета злому замка полягає у втраті ним властивостей замикання шляхом перепилювання, перекусу або виривання з гнізда дужки, віджимання з виведенням ригеля з гнізда, розсвердлення циліндрового чи цифрового обладнання. Залежно від механізму злому на місці події можна виявити сліди натискування, удару, ковзання, а також ошурки і стружки.

Замки можуть відкриватися також з використанням підроблених і підібраних ключів або відмичок. Названі предмети залишають динамічні сліди на внутрішній площині задньої стінки замка, на сничі й сувальдах, які цілком придатні для ідентифікації предметів відмикання.

Об´єктами трасології є також пломби, які навішуються на двері сховищ, вагонів, контейнерів, на коштовні хутра, килими тощо. Пломби виготовляються із свинцю, жерсті, алюмінію, пластмас і кріпляться через внутрішні отвори за допомогою сурової нитки або дроту та обжимаються пломбіром, який залишає на пломбі відтиск з певними знаками (літерами, цифрами, символами).

Криміналістичний інтерес становлять пломби, відкриті зловмисниками і знову закриті за допомогою якогось пломбіра або плоскогубдів. Зрозуміло, що такі маніпуляції роблять особи, які мають доступ до цінностей, вилучають к і намагаються приховати факт проникнення. При огляді пломб можна виявити сліди повторного обжимання, сліди розширення отворів, крізь які протягувалась нитка або дротина, склеювання або скручування нитки, подряпини та інші пошкодження.

Ідентифікація знарядь злому замків і пломб проводиться за загальними правилами суміщення слідів ковзання або зіставлення слідів відтисків.