Криміналістика
2.3. Процесуальні приписи та криміналістичні правила застосування науково-технічних засобів
Офіційна діяльність слідчого та інших суб´єктів доказування із застосуванням НТЗ провадиться у визначених процесуальних рамках. Результати застосування цих засобів відповідним чином фіксуються у процесуальних документах, і лише в такому вигляді вони можуть мати юридичне значення і використовуватись у разі потреби в судочинстві.
Слідчий та інші суб´єкти доказування можуть використовувати НТЗ і поза межами процесуальних дій, але результати такої діяльності будуть юридично незначущими, і їх можна використовувати лише в оперативних і тактичних цілях.
Приписи кримінально-процесуальних норм та криміналістичні правила застосування НТЗ при провадженні кримінальних справ для доказування фактичних обставин перебувають в органічній єдності та взаємозв´язку. Процесуальні норми визначають загальні принципи застосування НТЗ, основні к види, сфери та межі застосування, суб´єктів, правомочних ці засоби застосовувати, процедури, доказове значення результатів, отриманих у процесі застосування, тобто дозволеність законом (законність), що є одним із основних критеріїв допустимості застосування НТЗ у кримінальному судочинстві. Криміналістичні ж правила та рекомендації полягають у наданні суб´єктам доказування надійних, безпечних, ефективних, науково обґрунтованих методів і прийомів роботи з НТЗ щодо виявлення, фіксації, перевірки та оцінки доказової інформації, отриманої в межах, формах та порядку, передбачених процесуальними нормами, що в рамках законності забезпечує повноту і достовірність одержаної у такий спосіб доказової інформації, а тим самим сприяє виявленню істини у кожній кримінальній справі.
Кримінально-процесуальні норми спеціально передбачають застосування звукозапису, кінозйомки та відеозапису при провадженні досудового слідства, а також можливість додавати до протоколів фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколів.
Як вбачається, законодавець допускає поширювальне тлумачення переліку НТЗ і методів к застосування у досудовому слідстві та дізнанні. Інакше бути і не могло, адже наука і техніка, практика розслідування повсякденно пропонують нові засоби й методи, використання яких сприяє більш повному і об´єктивному збиранню і дослідженню доказової інформації. Тому не можна вважати незаконним використання матеріалів, не зазначених у відповідних статтях КПК, наприклад рисунків, даних ультразвукових досліджень, голограм, якщо воно не суперечить загальним принципам процесу, є науково обґрунтованим і дає результати, точність і вірогідність яких задовольняє потреби суб´єкта доказування.
Важливо визначити також процесуальний статус матеріалів, що додаються до протоколів. Розмірковуємо так: якщо ці матеріали додаються до протоколів, то вони мають бути визнані джерелами доказів, але не самостійними, а лише разом з протоколом, до якого вони додані, й у зв´язку з ним. Тут можна заперечити, пославшись на норму КПК про протоколи, в якій зазначено, що такі матеріали лише «пояснюють зміст» протоколів, а цього не досить для визнання їх джерелами доказів, хоч і несамостійними. Проте ми змушені з усією відповідальністю заявити, що у даному разі законодавець припустився неточності, оскільки додатки до протоколів слідчих дій (фотознімки, зліпки, відбитки) в практичному к використанні та в процесі доказування виконують роль органічно невід´ємних від протоколу процесуальних додатків, виступаючи як частина цілого, причому в інформаційному сенсі (а отже, і в доказовому) вони часто багато в чому переважають протоколи, а іноді стають єдиною можливістю встановити значущі для справи факти. Саме тому, що в протоколі не все може бути описано або описано з достатньою повнотою і точністю, додатки до нього у вигляді фотознімків, відбитків і зліпків мають неоціненне значення у встановленні фактичних даних, а такі принципові питання, як ототожнення людей та предметів, взагалі не можуть вирішуватись без названих додатків. Водночас, якщо в протоколі не будуть точно зафіксовані факти проведення конкретної фотозйомки, або одержання конкретного відбитку, або виготовлення конкретного зліпку, ці факти не матимуть ніякого юридичного значення.
Традиційно вважається, що, оскільки суб´єктом збирання доказів у справах, які перебувають у його провадженні, закон називає особу, котра провадить дізнання, слідчого, прокурора і суд, то й суб´єктами застосування НТЗ у процесі збирання й фіксації доказової інформації з використанням криміналістичних правил в умовах дотримання процесуальних приписів є саме ці державні органи та посадові особи.
Закон надає право захиснику застосовувати НТЗ при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду Більше того, захисник вправі збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, і закон не забороняє йому збирати та фіксувати такі відомості із застосуванням НТЗ, щоб потім подати їх як докази в порядку, передбаченому законом. Очевидно, що у збиранні та закріпленні таким шляхом доказової інформації та її джерел захисник, щоб надані ним докази не були визнані недопустимими, керується відповідними криміналістичними правилами, за потреби — за допомогою фахівця, а зібравши, процесуально оцінює реалізацію органом дізнання, слідчим чи судом приписів закону щодо трансформації зібраних ним матеріалів у кримінально- процесуальні докази у справі, у якій захисник бере участь. Тому захиснику не можна відмовити в участі в застосуванні НТЗ при проведенні слідчих та судових дій органами, що здійснюють провадження у справі, ще й як суб´єкту їх (НТЗ) самостійного застосування.
Результати застосування НТЗ можуть бути зафіксовані в якомусь Л-серіальному вигляді (зліпки, фотознімки тощо) або у вигляді запису в протоколі (дані застосування мікрометра, світлофільтрів тощо). Окремі види фіксації першої групи відбуваються за неоднаковою процесуальною процедурою. Тому доцільно розглянути порядок приєднання до протоколу фотознімків, матеріалів відео- та звукозапису, зліпків і пласких копій, планів (схем, зарисовок).
Фотознімки. При фіксації у протоколі факту застосування фотоапарата передусім слід вказати, який саме фотоапарат застосовувався, назву або технічну характеристику фотооб´єктива, назву світлофільтра, умови освітлення, тип і чутливість фотоплівки. Цифрові фотокамери у практиці фіксації доказової інформації використовувати не рекомендується, оскільки такі відеозображення легко піддаються комп´ютерному корегуванню, що викликає сумніви в адекватності відображення дійсності на фотознімку. Натуральна ж передача зображень не відрізнятиметься суттєво від протокольного описання, пояснить контраст й тіні, дозволить зрозуміти й врахувати оптичні спотворення, наприклад, від застосування ширококутового об´єктива або кругової панорами.
У протоколі необхідно точно зафіксувати, які саме об´єкти сфотографовано і з яких точок. Точки зйомки найкраще зазначати на спеціальній або загальній схемі місця проведення слідчої дії. Необхідно вказати також, якими методами і способами фотографічної фіксації користувався фотограф (слідчий, спеціаліст). Наприклад, якщо панорамний знімок зроблено лінійним способом або звичайний знімок — зустрічним способом, то про це треба обов´язково вказати в протоколі.
Оскільки фотовідбитки або діапозитиви виготовляються після проведення слідчої дії і засвідчити їх підписами всіх учасників практично неможливо, слідчий зобов´язаний фотознімки, які він додає до протоколу, розмістити на спеціальних фототаблицях, засвідчивши фототаблицю своїм підписом і підписом спеціаліста, якщо той робив фотозйомку на місці, а кожен з фотознімків — печаткою своєї установи. Усі знімки, які зазначено в протоколі слідчої дії, та їх негативи мають бути додані до протоколу.
Відеоматеріали. У протоколі слідчої дії, в процесі якої проводилась відеозйомка, необхідно, як і при фіксації фотозйомки, зазначити основні параметри відеокамери, швидкість експонування, кількість знятої плівки в метрах, умови освітлення. Об´єкти відеозйомки і точки зйомки вказуються так само, як і при проведенні фотографування.
Після закінчення відеозйомки одержаний відеоматеріал обов´язково має бути переглянутий учасниками слідчої дії, а потім усі вони, перебуваючи в кадрі відеокамери, поодинці чи всі разом повинні висловитись стосовно наявності або відсутності у них заяв, зауважень, пояснень. На готовий фільм в умовах лабораторії може бути нанесено відповідні титри, і нового перегляду учасниками не потребуватиметься. Відеокасета з фільмом зберігається при справі в опечатаній коробці з цупкого картону. Всі випадки перегляду цього відеофільму під час проведення інших слідчих дій та в судовому засіданні мають зазначатись у відповідних протоколах.
Звукозапис. Застосування магнітофона (диктофона) повинно здійснюватись за такими ж загальними правилами, що й застосування відеокамери. Факт звукозапису обов´язково засвідчується у відповідному протоколі, в якому зазначаються всі учасники процесуальної дії, факт доведення до їх відома про майбутній звукозапис (не попередження, не одержання дозволу, а саме повідомлення), різні відступи від нормального ходу запису, наприклад непередбачені зупинки. Протокол повинен містити всі технічні дані про магнітофон, магнітний носій та умови звукозапису. Після закінчення слідчої дії звукозапис обов´язково відтворюється, і цей факт фіксується у протоколі, а також усі запитання, доповнення, уточнення, які записуються на фонограму і заносяться до протоколу.
Не можна записувати частину показань або повторювати раніше дані показання спеціально для звукозапису, оскільки це може викликати сумніви щодо об´єктивності слідчого і фактично звести нанівець його роботу із збирання доказів.
Зліпки і відбитки слідів. Виготовленню зліпків і відбитків слідів на місці проведення слідчої дії мають передувати найдетальніший опис цих слідів, к вимірювання і фотографування за правилами масштабної фотографії.
До протоколу заносяться відомості про характер обробки слідів, матеріали, за допомогою яких сліди фіксуються, технічні моменти процесу фіксації.
Зліпки та відбитки слідів, а також предмети із слідами, вилучені під час проведення слідчої дії, упаковуються і опечатуються пластичною речовиною з відбитком печатки. На упаковці або на бирці, прикріпленій до сліду, робиться пояснювальний напис про те, де, коли, ким і за яких обставин вилучено даний предмет або слід. Копіювальну плівку, фотопапір та інші подібні матеріали, на яких зафіксовано відбитки слідів рук тощо, необхідно прошити по краях ниткою, прикріпивши бирку з написом. Кінці нитки слід скріпити з биркою сургучною (пластиліновою) печаткою.
Способи упаковки і опечатування вказуються в протоколі, який підписується всіма учасниками слідчої дії. Пояснювальні написи на вилучених предметах і слідах підписуються слідчим.
Плани, схеми, зарисовки. Плани, схеми і зарисовки, зроблені на місці проведення слідчої дії, підписуються всіма учасниками даної дії і підшиваються до справи. У протоколі зазначаються загальна характеристика цих документів (наприклад розгорнутого плану кімнати), к короткий зміст, а також масштаб зображення. Аналогічні написи робляться на планах, схемах, зарисовках, а також вказується, хто їх виконав.
Якщо план виконується слідчим або спеціалістом на основі чернеток через деякий час після закінчення слідчої дії, то він підписується лише слідчим або ним і спеціалістом, а чернетки з підписами всіх учасників слідчої дії також приєднуються до протоколу.
Уся сукупність приписів кримінально- процесуального закону щодо застосування НТЗ при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ і участі в їх дослідженні дозволяє визначити такі правила виявлення, фіксації та збирання отриманих за їх допомогою результатів на предмет їх допустимості й належності:
1. застосування НТЗ не повинно порушувати прав і законних інтересів учасників процесу та інших громадян, має відповідати мо- рально-етичним нормам;
2. к застосування повинно відповідати вимогам безпеки для життя і здоров´я учасників процесу та оточуючих, а також навколишнього середовища;
3. НТЗ мають бути науково обґрунтованими, забезпечувати збереження джерел отримуваної інформації та не допускати її перекручень, а одержувані фактичні дані про обставини справи мають передбачати перевірку процесуальним шляхом і сприяти встановленню об´єктивної істини;
4. приєднання до справи результатів їх застосування неприпустиме без складання протоколу відповідної слідчої іншої процесуальної чи позапроцесуальної дії, стосовно якого вони є додатками;
5. факт застосування НТЗ має бути відображений у протоколі;
6. автентичність отриманих результатів застосування НТЗ має бути надійно і належним чином засвідчена;
7. ці результати у передбаченому законом вигляді повинні постійно зберігатися при справі і передаватися разом із нею з однієї стадії процесу до іншої