• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

2.1. Поняття і система криміналістичної техніки

Становлення й розвиток науки криміналістики у своїй першооснові мали окремі випадки застосування технічних засобів і прийомів у розслідуванні злочинів. Практика такого застосування з часом набула системного характеру, що привело до наукових узагальнень і теоретичного обґрунтування появи нового наукового напряму — криміналістичної техніки, яка стала підґрунтям і платформою для утворення криміналістики в сучасному її вигляді.

Сьогодні криміналістична техніка являє собою розділ криміналістики, який складають наукові положення і основана на них система технічних засобів і прийомів, призначених для виявлення, фіксації, вилучення, дослідження доказової інформації в діяльності осіб і органів, спрямованої на боротьбу із злочинністю та врегулювання будь-яких суспільних відносин, що потребують юридичного рішення. Отже, криміналістична техніка як система спеціально пристосованих природничо-наукових і технічних знань саме завдяки застосуванню цих знань у юридичній діяльності певним чином забезпечує ефективність останньої і прийняття адекватних рішень там, де чисто правові засоби виявляються недостатніми.

Термін «криміналістична техніка» вживається не лише для позначення розділу науки, а і як назва сукупності технічних засобів, тобто приладів, апаратів, обладнання, інструментів, пристосувань, матеріалів, що використовуються у збиранні та дослідженні необхідної інформації. Про ці засоби детально йтиметься у наступному параграфі.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики має чітку систему елементів теоретичного і практичного характеру.

Першу ланку системи складають загальні положення криміналістичної техніки, до яких входять поняття, система й завдання цього розділу, окремі криміналістичні теорії та вчення (наприклад вчення про механізми слідоутворення, загальні правила роботи з речовими доказами), загальна характеристика науково-технічних засобів криміналістики, правові підстави і межі їх застосування окремими суб’єктами юридичної діяльності.

Друга ланка системи — спеціалізовані галузі, а саме:

• судова фотографія та відеозапис, до яких включаються відносно самостійні підгалузі відображаючої та дослідницької фотографії;
• криміналістичне слідознавство, куди входять трасологія (вчення про контактні сліди- відображення, зокрема сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів, знарядь злому й інструментів тощо) та правила роботи із субстанціональними слідами;
• судова балістика (криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів та слідів їх дії);
• криміналістичне вибухознавство;
• криміналістичне документознавство, яке складають техніко-криміналістичне дослідження документів, судове почеркознавство та судове авторознавство;
• криміналістичне дослідження людини за зовнішніми ознаками (судова габітоскопія);
• кримінальна реєстрація та криміналістичні обліки;
• криміналістична фоноскопія (встановлення особи за голосом);
• криміналістична одорологія (дослідження запахових слідів людини).

Криміналістична техніка і як розділ науки, і як сукупність приладів, апаратів тощо охоплює широке коло теоретичних положень, вчень, науково-технічних засобів і методик та прийомів к застосування, починаючи від відносно простих засобів і прийомів, що можуть ефективно застосовуватись всіма суб´єктами доказування (перш за все — слідчими), і закінчуючи досить складними засобами й технологіями, які використовуються в дослідницькій науковій та практичній експертній діяльності (наприклад засоби і методи різних видів спектроскопії). Між цими крайніми напрямами криміналістичної техніки існує доволі значний прошарок засобів і методів, однаково придатних і потрібних для застосування як у ході збирання доказової інформації, так і при її дослідженні (наприклад засоби вимірювання, фотографування, посилення контрастів тощо).

Техніко-криміналістичні засоби і методи за походженням, технологічними особливостями та пристосованістю до потреб юридичного регулювання можна поділити на три групи.

Першу групу складають засоби і методи, які запозичені без будь- яких змін з різних галузей техніки і застосовуються так само, як і в своїх «материнських» галузях. До них належать засоби фотографування, аудіо- і відеозапису, вимірювання (лінійки, шаблони, мікрометри, штангенциркулі), металошукачі, спектрометри, хроматографи, мікроскопи, світлофільтри, індикатори тощо.

Друга група являє собою запозичені з інших галузей засоби і методи, але спеціально перероблені і пристосовані для потреб розслідування, дослідження речових доказів. До них можна віднести спеціальні види фотографічної зйомки на місці проведення процесуальних дій, спеціальні методики зміни контрастів яскравості і кольорів для дослідження документів, пристосовані для потреб розслідування інфрачервоні електронно-оптичні перетворювачі та лампи ультрафіолетового освітлення і багато іншого.

До третьої групи належать засоби, методи і прийоми, спеціально розроблені для потреб судочинства та інших сфер, до функціонування яких певною мірою причетна криміналістична техніка. Такими, наприклад, є порівняльні мікроскопи, прилади фотографічної розгортки циліндричних і конічних поверхонь зі слідами, апарати для створення композиційних портретів, технології роботи з мікроскопічними слідами за різних механізмів к утворення тощо.

Необхідно зазначити, що криміналістична техніка, поряд з прийнятими в різних галузях науки класифікаціями об´єктів, розробляє і використовує спеціальні класифікації, які відрізняються від стандартних і максимально пристосовані для використання при вирішенні вузькоспеціалізованих завдань криміналістики. До них належать класифікації вогнепальної зброї зовнішніх ознак людини, документів, слідів різного походження тощо.

Практичний досвід застосування техніко- криміналістичних засобів, який на сьогоднішній день одержав чіткі теоретичне узагальнення і обґрунтування, показав, що основними завданнями застосування науково-технічних засобів і методів у розслідуванні злочинів та в інших сферах юридичної діяльності є:

• виявлення, фіксація, вилучення різноманітних слідів та інших об´єктів;

• накопичення, обробка і використання цих слідів та інших об´єктів для інформаційного забезпечення розслідування й іншої діяльності суб´єктів доказування (обліки, теки);

• дослідження суб´єктами доказування й експертами різноманітних речових доказів та інших об´єктів;

• наукова організація роботи оперативного працівника, слідчого, судді, адвоката, нотаріуса, спеціаліста, експерта.

З урахуванням зазначених завдань науково- технічні засоби поділяються на відповідні функціональні групи, причому деякі з них можуть виконувати кілька функцій.