Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів
10.5. Управління та конструктивне вирішення конфліктів у великих соціальних групах
Класичним поглядом у розгляді як цього, так і попереднього питання є роботи Льюіса Козера. Згідно з Л. Козером у будь-якій соціальній системі можна виявити відсутність рівноваги, напруженість, конфліктні інтереси. А тому соціальна структура, в якій існує плюралізм конфліктних ситуацій, володіє механізмом об´єднання сторін, що були ізольовані та апатичні, і дає змогу у випадку зміни внутрішнього балансу сил уникати серйозної внутрішньої нестабільності. І навпаки, суспільства з негнучкою структурою в таких умовах прагнуть придушити конфлікт і тим самим посилюють небезпеку соціальної катастрофи. Для розрядки соціального невдоволення й негативних емоцій суспільства використовують соціальні інститути. Вони виконують роль «запобіжних клапанів» для «переадресування» ненависті й засобів для вивільнення агресії.
На думку Л. Козера, для завершення соціального конфлікту важливим є наявність символічних ключів-орієнтирів перемоги й поразки, яка сприймається обома конфліктуючими сторонами.
Німецький конфліктолог Р. Дарендорф також вбачав існуючий потенціал регулювання конфліктів у великих соціальних групах.
Для цього необхідні додаткові умови:
1. Визнання наявності конфлікту, його «маніфестування».
2. Організованість сторін конфлікту з метою уникнути «дифузії відповідальності».
3. Конфліктуючі сторони мають домовитися щодо певних правил, які забезпечують баланс взаємовідносин і рівність сторін.
Окрім означених, можливі й інші тактичні кроки для підтримки вирішення і конструктивного управління соціальним конфліктом у великих соціальних групах, де слід застосовувати:
- прояв взаємоповаги між учасниками конфлікту;
- підтримку довіри та діалогу між ворогуючими групами;
- етичне використання влади - підсилити більш слабку сторону за нерівності сил;
- напрацювання з невеликими групами делегатів, або лідерів, уникаючи натовпу;
- зусилля для короткоплинності конфлікту;
- використання технології, щоб розкрити закриту соціальну систему;
- заохочення процесу спільного прийняття рішень;
- запобігання переходу на особистості в конфлікті.
Передувати втручанню в конфлікт великих соціальних груп повинна діагностика конфлікту в великих групах, яка має свої особливості. Так, згідно з поглядом на проблему Ф. Глазла виділяють такі щаблі в ескалації конфліктів великих соціальних груп:
- утвердження позицій;
- поляризація;
- відмежування;
- хибні образи;
- втрата обличчя (статусу);
- погрози;
- обмежене руйнування і насильство;
- руйнування центру координації дій;
- тотальна руйнація.
Проте для більш оптимального втручання в конфліктні взаємовідносини великих соціальних груп у правоохоронній системі є практика відпрацювання відповідних інструкцій щодо дій працівників міліції в подібних кризових ситуаціях.
Конфліктні взаємовідносини у правоохоронців виникають не лише з об´єктом професіональної діяльності: конкретним громадянином-індивідом чи великою соціальною групою. Багато конфліктних проявів відбуваються в самій правоохоронній системі як по «горизонталі», так і по «вертикалі», що в більшості випадків пов´язано з низькою організаційно-управлінською культурою самої правоохоронної системи та її бюрократизацією. Можливі шляхи вирішення проблеми вбачаються в наступних напрямках.
По-перше, це чітке визначення основних об´єктивних критеріїв діяльності правоохоронців на всіх рівнях та ланках, що вже частково зроблено із введенням у дію в 2006 р. Довідника типових кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС, де офіційно зафіксовані: завдання, обов´язки та повноваження, а також права, знання та кваліфікаційні вимоги до кожної посади.
По-друге, це розвиток організаційної культури в системі МВС з урахуванням останніх досягнень управлінської науки: управління за результатами, ситуативне управління тощо, де як окремий об´єкт управління розглядаються організаційні конфлікти.
Існують також резерви деструктивного управління конфліктами з метою впливу на організовані злочинні формування для їх вивчення, нейтралізації та знешкодження.
1. Навіщо потрібне управління конфліктами?
2. Дайте визначення поняття «конфліктологічна культура».
3. Як темперамент впливає на особливості конфліктної поведінки?
4. Який психосоматичний механізм конфліктних проявів людини використовує детектор брехні?
5. Наведіть приклади невідповідності проявів проксеміки та кінетики в однієї людини.
6. Наведіть приклади невідповідності проявів вербального та невербального.
7. Наведіть приклади проявів індикаторів модальності людини та їх невідповідності.
8. Як спрацьовує «правило лівої сторони»?
9. У чому полягає конфліктна сутність людини з позиції психоаналізу?
10. Визначте та охарактеризуйте основні етапи ефективних переговорів у стандартних умовах діяльності слідчого.
11. Чим характеризуються умови переговорів у нестандартних, кризових ситуаціях?
12. Які основні вимоги до професійних якостей переговірника?
13. Які особливості ведення переговорів у нестандартних, кризових ситуаціях?
14. У чому виражається проблема інтервенції (втручання) у конфлікт третьої сторони?
15. Які є види втручання у конфлікт третьої сторони?
16. Що таке відновне правосуддя і яке відношення воно має до практики управління конфліктами?
17. Наведіть приклади соціопсихотехнологій управління конфліктами.
18. Що таке медіація і чим вона відрізняється від суду та арбітражу?
19. Коли і при вирішенні яких конфліктів використовується медіація?
20. Визначте й охарактеризуйте основні етапи проведення медіації.
21. При вирішенні яких конфліктних проблем використовується фасилітація та консіліація?
22. Які тенденції світових практик управління конфліктами ви знаєте?
23. Які відмінності управління конфліктами у великих групах?
24. Які основні вимоги щодо управління конфліктами великих груп?
25. Які основні сигнали ескалації конфлікту великих груп ви знаєте?
26. Які є підходи до вирішення службово-організаційних конфліктів?
27. Які є можливості управління деструктивним потенціалом конфлікту у вивченні та знешкодженні організованих злочинних формувань?
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Альтернативні підходи до розв´язання конфліктів: теорія і практика застосування / уклад.: Н. Гайдук, І. Сенюта, О. Бік. - Л. : ПАІС, 2007. - 296 с.
2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы / Э. Берн. - СПб. : Лениздат, 1992. - 400 с.
3. Брейтуэйт Д. Преступление, стыд и воссоединение / Д. Брейтуэйт. - М. : МОО Центр «СПР», 2002. - 308 с.
4. Бродаль Х. Девять ступеней вниз, или ссоры - конфликты - войны / Х. Бродаль // Знание - сила. - 1991. - № 11. - C. 60-66.
5. Бродкин Ф. М. Внимание: конфликт! / Ф. М. Бродкин, Н. М. Коряк. - Новосибирск : Наука, 1989. - 190 с.
6. Гірник А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження / А. Гірник, А. Бодро. - К. : Основи, 2003. - 197 с.
7. Гірник А. М. Основи конфліктології / А. М. Гірник. - К. : Киево-Могилянська академія, 2010. - 222 с.
8. Даниленко О. Я. Социологическое измерение конфликта / О. Я. Даниленко. - Харьков : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2003. - 242 с.
9. Дарвин Ч. О выражении эмоций у человека и животных / Ч. Дарвин. - СПб. : Питер, 2002. - 287 с.
10. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Р. Дарендорф // Социс. - 1994. - № 5. - С. 142-147.
11. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України (офіційне видання). - К. : Вид.- поліграф. центр при МВС України. - 287 с.
12. Звонок А. С. Организационно-психологические аспекты изучения преступных формирований : учеб.-метод. пособие / А. С. Звонок // Зб. наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. - Вип. 3. - 2002. - С. 155-177.
13. Звонок А. С. Некоторые актуальные проблемы создания отечественной модели альтернативного разрешения конфликтов в сфере восстановительного правосудия / А. С. Звонок // Формування української моделі відновного правосуддя : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 10-11 лют. 2005 р.) / Верховна Рада України ; Акад. суддів України ; УЦП «Порозуміння». - К., 2005. - C. 58-61.
14. Звонок А. С. Навчально-тренувальний кабінет моделювання професійного спілкування правоохоронців / А. С. Звонок // Інноваційні технології у вищій юридичній освіті : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. - К. : Стилос, 2005. - 472 с.
15. Землянська В. В. Відновне правосуддя в кримінальному процесі України : посібник / В. В. Землянська. - К. : Захарченко В. О., 2008. - 200 с.
16. Зер Г. Зміна об’єктива: новий погляд на злочин та правосуддя / Г. Зер. - К. : Пульсари, 2004. - 224 с.
17. Зигерт В. Руководить без конфликтов / В. Зигерт, Л. Ланг. - М. : Экономика, 1990. - 335 с.
18. Каррас Ч. Искусство ведения переговоров / Ч. Каррас. - М. : Эксмо, 1997. - 400 с.
19. Козер Льюис Функции социального конфликта / Льюис Козер ; пер. с англ. О. А. Назаровой ; под общ. ред. Л. Г. Ионина. - М. : Дом интеллектуальной книги ; Идея- Пресс, 2000. - 295 с.
20. Конфлікти у професійній діяльності органів внутрішніх справ. Теорія і практика : метод. рек. - Ч. 1. - К. : ГУРОС МВС, 2000. - 18 с.
21. Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. - К. : Т-во конфліктологів України. - Вип. 1-6. - 2001-2008.
22. Концепція психології оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ України / Я. Ю. Кондратьев, Б. І. Бараненко, О. С. Звонок та ін. - К. : РВВ МВС України, 2001. - 30 с.
23. Корнелиус Х. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты / Х. Корнелиус, Ш. Фэйр. - М. : Стрингер, 1992. - 218 с.
24. Кристи Н. Пределы наказания / Н. Кристи. - М. : Прогресс, 1985. - 175 с.
25. Ниренберг Дж. И. Гений переговоров / Дж. И. Ниренберг ; пер. с англ. - Минск : Попурри, 1997. - 416 с.
26. Роберт А. Берок Буш. Что может медиация. Трансформативный подход к конфликту / Р. А. Б. Буш, Д. П. Фолджер. - К. : Захарченко В. А., 2007. - 264 с.
27. Рубин Дж. Социальный конфликт: эскалация, тупик, разрешение / Рубин Дж., Пруйт Д., Ким Хе Сунг. - СПб. : Прайм-Еврознак, 2001. - 352 с.
28. Рюкле Х. Ваше тайное оружие в общении: Мимика, жест, движение / Х. Рюкле. - М. : Интерэксперт, 1996. - 280 с.
29. Успенский П. Д. Психология возможной эволюции человека / П. Д. Успенский // Заблуждающийся разум? - М. : Политиздат, 1990. - 464 с.
30. Фишер Р. Путь к согласию, или переговоры без поражения / Р. Фишер, У. Юри ; пер. с англ. А. Гореловой ; предисл. В. А. Кременюка. - М. : Наука, 1992. - 158 с.
31. Ходжонс Дж. Переговоры на равных / Джейн Ходжонс; пер. с англ.
З. Я. Красневского. - Мн. : Амалфея, 1998. - 352 с.
32. Шмидт Р. Искусство общения / Р. Шмидт. - М. : Интерэксперт, 1992. - 79 с.
33. Шейнов В. П. Управление конфликтами: теория и практика / В. П. Шейнов. - Минск : Харвест, 2010. - 912 с.
34. Экман П. Психология лжи / П. Экман. - СПб. : Питер, 2003. - 272 с.