Сприйняття конфлікту як прояву людського буття у всіх сферах життєдіяльності дозволяє нам розглядати цей соціально- психологічний феномен як нормальне соціально-психологічне явище.

Проблему уникнення конфліктів і навіть конфліктофобії поступово змінив погляд щодо можливостей впливу та управління цим життєвим явищем заради досягнення позитивних результатів.

Адже якщо ми порівняємо даний феномен з іншими природними явищами, то швидко зрозуміємо, що, наприклад, наявність навколо нас мікробів не ставить завдання викорінювати їх із життя людини, а навпаки, спонукає максимально використати їх на благо людини. Звісно, є мікроби чуми, віспи, які потрібно знищувати, але є і «кефірні» мікроби тощо. Так і з конфліктами: є війни, дуелі і, навпаки, є змагання, конкуренція тощо.

Конфліктами потрібно управляти та вирішувати їх конструктивно для усіх сторін. Особлива роль тут належить правоохоронцям, які завжди знаходяться на вістрі соціальних конфліктних проявів. Існуюча, досить поширена серед громадян, точка зору на міліцію як силове відомство є досить сумнівною.

Адже трактування сучасної конфліктологічної культури як культури мирного, ненасильницького управління та вирішення проявів взаємодії сторін у конструктивному напрямку особливо необхідне для вирішення всіх внутрішніх справ у нашій державі, чим і покликані займатися співробітники ОВС.