Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів
8.5. Психологія одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб та слідчого експерименту
Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб - це слідча дія, що проводиться відповідно до ч. 9 ст. 224 КПК, змістом якої є одночасний допит двох осіб для усунення істотних протиріч. Підставою для проведення такої слідчої дії є наявність в їх свідченнях суперечностей щодо одних і тих же обставин. Це є різновид допиту, який, як правило, пов´язаний з гострою конфліктною ситуацією і високою емоційною напруженістю, динамічністю.
Роль слідчого при цьому вельми складна і важлива. Ця слідча дія повинна бути добре підготовлена. Слідчий повинен мати певні критерії досягнення істини, ґрунтуючись на всій сукупності наявних доказів. У цій напруженій конфліктній ситуації слідчий повинен зберігати психічну стійкість, врівноваженість, спокій. Основна мета цієї слідчої дії - це викриття особи, яка протидіє слідству, надає помилкові свідчення. Не завжди особи під час її проведення надають свідомо помилкові свідчення - це може бути помилка одного з допитуваних. В даному випадку головне завдання слідчого - ліквідувати цю помилку, не посилювати її. Причиною суперечностей можуть бути свідомо помилкові свідчення одного або декількох учасників. Мотивами явної брехні можуть бути: прагнення уникнути кримінальної відповідальності або пом´якшити її, небажання видати співучасників, родинні відчуття, боязнь помсти, підкуп, сором, відчуття товариськості, що помилково розуміється, неприязні стосунки між її учасниками як продовження давнього конфлікту.
Суперечності у свідченнях можуть бути викликані рольовими позиціями учасників, відмінностями у статусі: водій - інспектор ДАІ; міліціонер - хуліган і ін.
До чинників ефективності такої слідчої дії відноситься і її планування. У плані слід врахувати різні позиції учасників, їх особистісні особливості, передбачити різні варіанти її проведення, максимальне і мінімальне число епізодів, які будуть розглянуті при цьому, першочерговість питань учасникам, а також додаткові питання.
Сила вказаної слідчої дії полягає також в «ефекті присутності» (свідчення надаються не тільки у присутності слідчого, але й іншої людини, з якою допитуваний, як правило, знайомий). Такі свідчення більше вражають, ніж ті ж свідчення, що раніше були надані слідчому. Під час проведення цієї слідчої дії використовуються ті самі тактичні прийоми, які ефективні на допиті.
Високі вимоги ставляться не тільки до психічного стану слідчого, його активності, витримки, але й до уваги. Доцільно при цьому використовувати фіксуючу техніку або протоколіста, іншого співробітника.
Слідчий експеримент як окрема слідча дія визначений ст. 240 КПК України, він регламентований шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, і його проведення створює додаткові можливості для збирання непрямих доказів та їх перевірки.
З метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Слідчий експеримент може бути направлений на визначення сенсорно-перцептивних можливостей людини: бачити, чути, розрізняти, пізнавати які-небудь предмети, об´єкти або їх окремі ознаки. Для цього створюються умови, максимально наближені до того, що сталося (наприклад, відтворюються різні звукові сигнали, освітлення й ін.), завдяки чому перевіряється чутливість систем аналізаторів і її пороги залежно від віку, професії, індивідуальних особливостей. Сенсибілізація (одна із закономірностей відчуттів людини) - це підвищення чутливості аналізатора в результаті професійного тренування або як компенсації природного дефекту.
Перевіряються можливості пам´яті досліджуваного в слідчому експерименті, наприклад, ейдетична пам´ять (образна пам´ять-фотографія) дозволяє зберігати раніше сприйняте з безліччю різноманітних деталей. У слідчому експерименті досліджуються можливості здійснення суб´єктом певних дій, наявність у нього тих або інших рухових навиків, умінь. Для цього досліджується динаміка здійснення таких дій. Проте можливості слідчого експерименту в цьому випадку можуть обмежуватися нереальністю точного відтворення дій, якщо вони у момент події злочину розгорталися у суб´єкта, який знаходився в стані афекту, фрустрації, стресу, страху. Ці психічні стани мають істотний вплив на поведінку людини.
Слідчий експеримент може бути направлений на виявлення об´єктивної можливості існування якого-небудь явища, певної закономірності, пов´язаної з подією. Наприклад, слідчий експеримент у ході розслідування подій, пов´язаних з порушенням техніки безпеки, нагадує стендові випробування.
Проведення слідчих експериментів часто вимагає залучення фахівців, які володіють професійними знаннями в галузі техніки, психології, медицини. З цією метою використовуються відеозйомка, технічні пристрої.
Своєрідним різновидом слідчого експерименту є перевірка свідчень на місці. Вона здійснюється для встановлення відповідності або невідповідності свідчень особи, якій висунуто підозру у вчиненні злочину, підозрюваного, потерпілого або свідка обстановці місця події. Для отримання додаткової інформації використовуються такі відомості:
- про місце злочину;
- про місцезнаходження предметів, що мають значення для слідства;
- про не відомих слідству осіб;
- для встановлення й уточнення окремих обставин події та ін.
Однак слідчому слід пам´ятати, що очікування явища, яке буде досліджуватися в слідчому експерименті, психічно готує особу до його сприйняття, тому тут можуть мати місце ілюзії, викликані спостереженням того, чого не було насправді, а також передчасною реєстрацією очікуваного.
Неприпустимим під час експерименту є навіювання, переконування свідків і потерпілих, показання яких перевіряється з боку слідчих.
ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПІДГОТОВКИ
1. Охарактеризуйте основні та допоміжні різновиди діяльності по розслідуванню злочинів за психологічною структурою.
2. Визначте типологію компонентів слідчої ситуації.
3. Які типи реальних завдань вирішує слідчий у ході розслідування злочину?
4. Які психічні стани оптимізують діяльність слідчого, а які стани негативно впливають на її ефективність?
5. Охарактеризуйте типологію особистості слідчого, виходячи з існуючих індивідуальних стилів діяльності.
6. Назвіть основні психологічні характеристики такої інформаційно-пошукової слідчої дії, як огляд місця події.
7. Назвіть основні психологічні особливості такої інформаційно-пошукової слідчої дії, як обшук.
8. Назвіть основні психологічні аспекти такої інформаційно-пошукової слідчої дії, як допит.
9. Назвіть основні психологічні особливості такої інформаційно-пошукової слідчої дії, як одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бандурка А. М. Юридическая психология : учебник / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. - Харьков : Титул, 2006. - 750 с.
2. Бедь В. В. Юридична психологія : навч. посіб. / В. В. Бедь. - Л. : Новий Світ- 2000 ; К. : Каравела, 2002. - 376 с.
3. Васильев В. Л. Юридическая психология : учебник для ВНЗ / В. Л. Васильев. - СПб. : Питер, 2004. - 655 с.
4. Гончаренко В. Г. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві : навч. посіб. / В. Г. Гончаренко, Ф. М. Сокиран. - К. : УАВС, 1994. - 48 с.
5. Еникеев М. И. Общая, социальная и юридическая психология : учеб. для вузов / М. И. Еникеев. - СПб. : Питер, 2003. - 752 с.
6. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. - Станом на 5 груд. 2012 р.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - Х. : Право, 2012. - 768 с.
8. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А. Е. Личко. - Л. : Медицина., 1983. - С. 10.
9. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками следственных действий (Допрос, очная ставка, предъявление для опознания, проверка показаний на месте) : учеб. пособие / В. Г. Лукашевич. - Киев : КВШ МВД, 1989. - 86 с.
10. Прикладная юридическая психология : учеб. пособие для вузов / под. ред. проф. А. М. Столяренко. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 639 с.
11. Сабуров А. С. Юридична психологія : навч. посіб. для студ. юрид. вузів та ф-тів / А. С. Сабуров. - К. : Прес, 2003. - 208 с.
12. Чуфаровский Ю. В. Психология оперативно-розыскной и следственной дея-тельности : учеб. пособие / Ю. В. Чуфаровский. - М. : Проспект, 2006. - 208 с.
13. Юридична психологія : підручник / В. Г. Андросюк, Д. О. Александров, Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеева. - К. : КНТ, 2007. - 360 с.
14. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями : навч. посіб. / Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін. ; за заг. ред. Л. І. Казміренко, Е. М. Моісеєва. - 2-ге вид., доопрац. та доповн. - К. : КНТ, 2008. - 152 с.