• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів

7.8. Психологічна готовність слідчого до складних видів професійної діяльності

Професійна діяльність працівників міліції часто здійснюється в складних умовах, пов´язаних із затриманням злочинців, застосуванням зброї, забезпеченням громадського порядку під час масових заходів та надзвичайних ситуацій. Робота слідчого в цілому не є екстремальною, проте вона, як і інша правоохоронна діяльність, потребує великого нервово- психічного напруження, характеризується необхідністю протидіяти злочинності в різних формах, тобто за своїми формальними характеристиками є складною.

Особливими, складними, або екстремальними, умовами діяльності слід вважати такі, за яких звичайних резервних можливостей людини виявляється недостатньо.

Працівники слідчих підрозділів часто працюють в несприятливих у психологічному відношенні умовах. В їх діяльності домінують стресові стани, викликані несприятливістю соціального оточення, недоліками в організації праці, труднощами у професійній взаємодії, нерідко - непрофесійністю партнерів, ймовірною появою складних обставин, недостатністю ресурсів для їх кардинального вирішення, динамічністю вимушених політичних та управлінських пріоритетів тощо. Негативну роль відіграють особливості професійної ментальності, жорсткі ієрархічні відносини субординації та взаємодії, авторитаризм, власність та зверхність керівників, придушення ініціативи, нетерпимість до критики та ін.

Тривалий вплив стресогенних факторів, наявність постійної загрози для життя, висока ймовірність загибелі та травмування висувають високі вимоги не тільки до рівня професійної підготовленості, але й до психологічних якостей особистості працівників, що обумовлюють психологічну готовність до дій у складних обставинах. Оцінка, прогнозування і формування психологічної готовності до дій у складних обставинах відносяться до пріоритетних завдань психологічного забезпечення службової діяльності органів внутрішніх справ України.

Адекватність поведінки в складних умовах обумовлюється різними чинниками. Деякі автори вважають, що значну роль відіграє прагнення допомогти іншим, відповідальність за збереження життя оточуючих. На думку Ю. І. Дерюгіна, на адекватність поведінки в складних умовах впливає рівень психологічної стійкості, орієнтація на дотримання моральних норм поведінки, співчуття, життєвий досвід.

Поряд із поняттям психологічної готовності використовують також поняття «психологічна стійкість», «емоційна стійкість», «психологічна витривалість», «стресостійкість» та інші, які пересікаються за своїм змістом.

Існують загальні види складних ситуацій в діяльності працівників ОВС, зокрема:

1. Безпосередня протидія злочину, контакт із особою, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення.

2. Протидія груповим протиправним проявам, масовим порушенням громадського порядку.

3. Безпосереднє спілкування з громадянами в ході здійснення слідчо-оперативних заходів, охорони громадського порядку.

4. Тривалі та інтенсивні фізичні і психічні навантаження.

5. Ситуації, що виникають внаслідок надзвичайних подій природного та техногенного характеру.

Поведінка працівника в складних умовах діяльності, як вказують В. Г. Андросюк та інші, є проявом і результатом психологічної готовності до діяльності. Наявність знань і навичок щодо дій у складних умовах створює підґрунтя для прояву рішучості та сміливості, а невпевненість у своїй професійній компетентності викликає тривожність, боязкість, напруженість.

Усі компоненти професіоналізму (знання, вміння, навички, якості) впливають на психологічну готовність, але специфічне значення мають:

- знання і передбачення особливостей та труднощів, відповідність очікувань тому, що відбувається;

- натренованість у виконанні професійних дій у складних умовах.

Готовність працівника до ефективних дій у складних ситуаціях визначається його особистісними особливостями, рівнем підготовленості, інформованістю про проблему, наявністю засобів та часу для дій, наявністю зворотного зв´язку про ефективність зробленого. Аналіз поведінки у складних ситуаціях показує, що найсильнішим подразником, що призводить до помилкових дій, є недостатня поінформованість, яка може бути компенсована попередньою психологічною підготовкою.

Засобами саморегуляції та регуляції своєї поведінки є: самопереконання, самонаказ, самосхвалення, самоаналіз, концентрація уваги на техніці вирішення завдань, а не на кінцевому результаті, усунення зовнішніх ознак емоційної напруженості.

Виникнення стану готовності до діяльності починається з постановки мети на основі потреб і мотивів або усвідомлення людиною поставленого перед нею завдання. Найбільш суттєвим показником такої готовності є цілеспрямована мобілізованість психічних процесів для подолання перешкод і досягнення результату.

Поняття психологічної готовності вміщує низку сенсів:

1) озброєність працівника необхідними для успішного виконання діяльності знаннями, вміннями та навичками;

2) готовність до екстреної реалізації певної програми дій в умовах виникнення певної ситуації;

3) рішучість і бажання здійснити певну дію.

Стан професійно-психологічної готовності працівників органів внутрішніх справ визначається як сукупність психологічних, психофізіологічних, соціально-психологічних і професійних властивостей, якостей і характеристик, які відповідають особливостям оперативно-службової діяльності і виступають передумовою її успішності.

Вчені В. Г. Андросюк та інші визначають професійно-психологічну готовність працівника як сукупність якостей і властивостей особистості, що зумовлює стан змобілізованості психіки, настроєність на найбільш доцільні, активні та рішучі дії в складних чи небезпечних для життя і здоров´я умовах професійної діяльності.

Структуру професійно-психологічної готовності складають такі компоненти:

1) мотиваційний (установка не тільки на найбільш доцільні, активні та рішучі дії, але й на власну безпеку);

2) орієнтаційний (знання про умови та особливості діяльності, способи можливих дій під час різних варіантів розвитку події, необхідні для цього властивості та якості особистості);

3) операційний (навички та вміння реалізації професійних дій);

4) вольовий (самоконтроль, самомобілізація та управління своїми діями, саморегуляція);

5) оціночний (об´єктивна оцінка ступеня небезпеки ситуації і своєї підготовленості до її вирішення, прогнозування можливих результатів, внесення відповідних коректив);

6) емоційний (відображається у суб´єктивному ставленні до складної ситуації).

Стан психологічної готовності має складну динамічну структуру і є втіленням сукупності інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових якостей особистості у співвідношенні із зовнішніми умовами і завданнями діяльності. Зокрема, О. М. Бандурка та інші автори наводять рейтингові місця основних складових психологічної готовності: 1) мотиваційний; 2) пізнавальний або орієнтаційний; 3) інтелектуальний або оціночний; 4) моторний або операційний; 5) вольовий; 6) емоційний.

На думку О. В. Тімченка, стан психологічної готовності до діяльності у складних умовах визначається перш за все здатністю людини до емоційної ізоляції всього зайвого, а після цього - адаптацією до оточення. Автор вважає, що людина кожен раз перед вчиненням дії здійснює її у внутрішньому плані, переживаючи її емоційно. Саме це переживання і є найбільш вразливою частиною здатності здійснювати складні види діяльності і найбільшою мірою піддається негативному впливу емоційного стресу.

З метою формування психологічної готовності працівників ОВС до дій в складних умовах у Програмі психопрофілактичної роботи на 2008-2012 роки передбачено наступні заходи:

1. У системі службової підготовки працівників підрозділів та служб, які найбільше взаємодіють з населенням, передбачено обов´язкове проведення додаткових занять із психологічної підготовки щодо формування у працівників психологічної стійкості і навичок безконфліктного спілкування з громадянами в реальних ситуаціях службової діяльності.

2. В органах внутрішніх справ та підрозділах на місцях запроваджено проведення:

- психологічних практикумів з використанням роздавального матеріалу, слайдів, відеофільмів, інших наочних матеріалів, що демонструють типові службові ситуації;

- групових дискусій з послідовним системним розглядом випадків із практики, психологічним аналізом змодельованих

службових ситуацій для формування завершеного уявлення про типові алгоритми професійної поведінки;

- відпрацювання психологічних прийомів ефективного вирішення оперативно-службових завдань;

- тренінгів з використання вербальних і невербальних засобів комунікації;

- рольових тренінгів;

- професійних психотехнічних ігрових вправ;

- соціально-психологічних тренінгів;

- тренінгів самоконтролю діяльності та психоемоційного стану.

З метою підвищення професійної психологічної надійності персоналу передбачено проведення занять із професійної психологічної підготовки з використанням психотренінгових комплексів та психологічних полігонів (смуг).