• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів

7.4. Профілактика професійного стресу працівників слідчих підрозділів

Психопрофілактика (від гр. – попереджувальний) - галузь психології, завданням якої є надання спеціалізованої допомоги практично здоровим людям з метою попередження нервово-психічних та психосоматичних захворювань, а також полегшення гострих психотравматичних реакцій.

Профілактика стресу орієнтована перш за все на усунення його потенційних джерел - не тільки у зовнішньому оточенні, а й у внутрішньому світі людини. Особливе значення тут відіграє навчання навичок психічної саморегуляції, які при комплексному та грамотному застосуванні дозволяють підвищити загальний рівень працездатності та ефективно відновити ресурси, витрачені в ситуаціях підвищеної напруги.

Важливим аспектом профілактичної роботи є навчання працівників методів, які дозволяють правильно аналізувати та інтерпретувати ситуації життєвих і професійних стресів, давати їм реалістичні оцінки, розширяти репертуар конструктивних стратегій подолання стресу.

Однією зі складових профілактики стресу в рамках консультативної підтримки є персональна психодіагностика стресових станів та стресостійкості працівників, розробка індивідуальних рекомендацій щодо підвищення стресостійкості з урахуванням особистісних, соціально-демографічних та інших особливостей і специфіки праці.

Психологічна корекція особистості для подолання стрес- синдромів та нерівноважних стресових станів у більшій мірі пов´язана з оптимізацією існуючого дисбалансу між стресовими впливами та наявними ресурсами особистості. Вона здійснюється за допомогою спеціалізованих навчальних програм та психологічних тренінгів. Корекційна робота передбачає глибинну переробку сприйняття (суб´єктивної репрезентації) та стратегій подолання стресу.

Міністерство внутрішніх справ України приділяє багато уваги проблемі профілактики стресів серед особового складу, що є складовою психопрофілактичної роботи в цілому. В керівних документах МВС України психопрофілактика визначається як комплекс організаційних, службових, правових, просвітницьких, соціально-економічних, виховних, психологічних та медичних заходів, спрямованих на збереження, відновлення соціально- психологічного благополуччя та здоров´я працівників органів внутрішніх справ з метою забезпечення їх високої працездатності та ефективності діяльності.

Розробкою вказаних заходів зі збереження та зміцнення психічного здоров´я людини, запобігання психічним захворюванням займається наука психогігієна. Вона вивчає вплив різноманітних чинників зовнішнього середовища на здоров´я людей.

Відповідно до «Програми психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2008-2012 роки» (наказ МВС України від 07.04.2008 № 161) з метою формування у працівників психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях, навичок спілкування та безпечної поведінки, протистояння стресам, комплексного підходу до вирішення професійних і психологічних проблем, що виникають у службовій діяльності, рекомендовано продовжити навчання працівників органів внутрішніх справ за програмою тренінгів «Комунікація - Стрес - Безпека», «Психологія ефективного керівника» та ін.

Існує досить багато методів профілактики стресу - як індивідуальних, так і організаційних. Більшість із них є загальновідомими. Так, до індивідуальних методів профілактики стресу належать:

1) регулярний активний відпочинок;

2) релаксація (заняття йогою, медитацією, аутотренінгом);

3) тренінг навичок самоконтролю поведінки;

4) планування власного часу;

5) забезпечення достатньої тривалості сну.

Дослідження показують, що до проблеми профілактики стресових станів необхідно підходити комплексно, не просто допомагати працівникам боротися з уже виниклим сильним стресом або його наслідками, але й попереджати його на рівні організації. Саме тому доцільні такі заходи профілактики стресу:

- формування оптимального соціально-психологічного клімату;

- оптимізація організаційної структури (розподілу обов´язків, повноважень і відповідальності), здійснювана з урахуванням здатностей і можливостей конкретних співробітників;

- виключення (за можливістю) ситуацій рольового конфлікту;

- максимально можливе інформування співробітника про те, що заохочується, а що - ні (ознайомлення працівників із принципами системи заохочення, штрафів і т. п.), про його перспективи (може включати планування кар´єри), про майбутні зміни в організації й про те, як вони відіб´ються конкретно на ньому;

- підвищення значення обов´язків працівників;

- дотримання санітарно-гігієнічних норм;

- надання співробітникам можливості відчути, що вони можуть впливати на ситуацію (дати їм право брати участь у прийнятті певних рішень, надати більше повноважень в організації власного робочого місця, плануванні свого робочого часу й т. п.).

Наведені заходи є основними для того, щоб рівень стресу, якого зазнав працівник, не перевищував припустимого рівня. Підвищений стрес на роботі (як би він не обумовлювався для ситуації конкретної людини) може призвести до погіршення трудових показників, почастішання нещасних випадків, труднощів у спілкуванні з людьми, частих невиходів на роботу, зниженої задоволеності нею й проблемами, тісно пов´язаними зі здоров´ям, до формування неприйнятного соціально-психологічного клімату.

Крім того, доцільно періодично проводити з працівниками тренінгові заняття, метою яких було б оволодіння навичками самоконтролю поведінки; навчання нестресогенних способів поведінки в типових та складних ситуаціях діяльності.