При діагностиці стресу найбільш складним є питання співвідношення його об´єктивних та суб´єктивних параметрів. На перший погляд, стан стресу як фізіологічна реакція може бути розкритий через суму його об´єктивних показників: фізіологічних (наприклад, рівень артеріального тиску, частота пульсу, колір шкіряних покровів тощо) та поведінкових (особливості міміки, жестів тощо). Однак Є. П. Ільїн слушно відмічає, що у різних людей однакові об´єктивні показники можуть бути наслідком зовсім різних станів, а подібні стани виявляються в індивідуально різноманітних реакціях, тому необхідно враховувати суб´єктивні показники стресу, тобто особливості переживання цього стану.

Наявні методи та методики діагностики стресу, які використовуються сучасною психологічною практикою, ґрунтуються на виявленні найбільш характерних проявів стресу в суб´єктивних переживаннях, поведінці та порушенні фізіологічних функцій. Серед них Н. Є. Водоп´янова виділяє наступні :

- відчуття втрати контролю над собою;

- дезорганізація продуктивної діяльності (розсіяність, прийняття помилкових рішень, зниження працездатності);

- в´ялість, апатія, підвищена втомлюваність;

- розлади сну (в тому числі більш тривале засинання, раннє пробудження);

- порушення в емоційній сфері (дратівливість, зниження настрою, необґрунтована критичність);

- порушення апетиту;

- збільшення вживання психоактивних речовин (заспокійливих або збудливих);

- розлади статевої функції;

- переживання психічного дискомфорту;

- порушення продуктивності пізнавальних функцій (зниження уваги, пам´яті, мислення тощо);

- наявність фізичного дискомфорту та неприємних відчуттів (головний біль, болі у м´язах, підвищення тиску тощо).

Ознаки, за якими людина може визначити, що вона перебуває в стресовому стані, діляться на чотири основні категорії: поведінкові, емоційні, фізичні, інтелектуальні (табл. 7.3).

Таблиця 7.3. Ознаки стресу

Інтелектуальні

Поведінкові

Емоційні

Фізіологічні

1

2

3

4

збільшення негативних думок

втрата апетиту або переїдання

стурбованість,

підвищена

тривожність

відчуття напруги у м´язах

труднощі під час зосередження

хронічний брак часу

підозрілість

порушення свободи дихання

погіршення показників пам´яті

тремтіння голосу

похмурий настрій

підвищення або зниження активної діяльності

постійне та безплідне обертання думок навколо однієї проблеми

пришвидшена або, навпаки,

уповільнена мова

відчуття постійної туги, депресії

порушення процесів травлення (запор, діарея, підвищене газоутворення)

імпульсивність мислення, поспішність і необґрунтованість під час прийняття рішень

збільшення конфліктних ситуацій на роботі або в сім´ї

дратівливість, напади гніву

прискорений або неритмічний пульс

труднощі під час прийняття рішень, тривалі коливання у разі вибору

зменшення часу, що приділяють на спілкування з близькими і друзями

емоційна «тупість», байдужість

біль у різних частинах тіла невизначеного характеру, головний біль

підвищене відволікання

антисоціальна

поведінка

цинічний, недоречний гумор

підвищена

стомлюваність

часті помилки, збої під час обчислення

втрата уваги до свого зовнішнього вигляду

зменшення почуття впевненості в собі

зниження імунітету, часті нездужання

пасивність, бажання перекласти відповідальність на когось іншого

збільшення помилок під час виконання звичних дій

зменшення задоволеності життям

поява алергії або інші шкірні висипання

порушення логіки, спутане мислення

низька

продуктивність

діяльності

почуття відчуження, самотності

підвищена пітливість

погані сни, кошмари

порушення сну або безсоння

втрата інтересу до життя

тремтіння в руках, судоми

звуження кола зору, відчуття відсутності варіантів можливих дій

більш інтенсивне куріння і вживання алкоголю

зниження самооцінки, поява почуття вини, невдоволення собою або своєю роботою

швидке збільшення або втрата ваги тіла

За допомогою таблиці можна провести самодіагностику наявності стресу. Кожна інтелектуальна та поведінкова ознака стресу оцінюється в 1 бал, емоційна ознака - 1,5 бала, фізіологічна ознака стресу - 2 бали. Сумарна кількість балів оцінюється за такого шкалою:

- показник від 0 до 5 балів свідчить про відсутність стресу;

- показник від 6 до 12 балів - помірний стрес, який може бути компенсований з допомогою раціонального використання часу, періодичного відпочинку і знаходження оптимального виходу із ситуації, що склалася;

- показник від 13 до 24 балів - досить виражена напруга емоційних і фізіологічних систем організму, що виникла у відповідь на сильні стресогенні фактори. Потрібне застосування спеціальних методів подолання стресу;

- показник від 25 до 40 балів - стан сильного стресу, для успішного подолання якого бажана допомога психолога або психотерапевта. Організм уже близький до межі можливостей опору стресу, тому потрібно терміново переглянути своє ставлення до актуальної проблеми, а можливо, й до свого стилю життя взагалі;

- показник від 40 до 66 балів свідчить про перехід організму до третьої, найбільш небезпечної стадії стресу - виснаження запасів адаптаційної енергії. Треба зайнятися своїм здоров´ям, поки зворотні психопатологічні процеси не призвели до стійких фізіологічних або органічних змін, компенсувати які буде дуже складно.

Стрес супроводжується мобілізацією енергії організму й викликає зміни в серцево-судинній, дихальній, м´язово-руховій, ендокринній та інших системах. Ці порушення можуть досягати особливо великих розмірів у небезпечних ситуаціях. Зокрема, сильно вираженими вегетативними симптомами стресу є прискорення серцебиття, пітливість, запаморочення, сухість у роті, біль у шлунку тощо.

Структурний аналіз стресу проводиться за такою схемою:

а) передумови стресу - це ситуації чи випадки, що запускають стресові реакції. Для визначення передумов необхідно відповісти на такі питання:

- що передувало розвитку стресу? коли це трапилось? що ви робили? з ким ви були? які думки та почуття виникали у вас до початку розвитку стресу?

б) поведінка - відповідна реакція на стрес (містить у собі думки, почуття та дії). Питання:

- які почуття та емоційні переживання у вас спостерігались? які фізіологічні відчуття ви відчували під час стресу? про що ви думали, які думки заповнювали вашу голову? які дії ви здійснювали, а коли, навпаки, зупинялися?

в) наслідки - те, що спостерігається за реакцією на стрес (в тому числі оцінка того, наскільки адекватною була реакція). Питання:

- що трапилося після того, як гострий стрес минув? як ви оцінюєте ситуацію потім? як довго ви переживали наслідки стресу? чи звинувачували ви себе, інших людей, обставини?

Самоспостереження - це ключ до пізнання своїх стресорів та їх здолання.